осло́нонько. Посаджала на ослононьку. Мет. 200. Ой сядь на ослоник. Грин. III. 498.
I. О́сліп, пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.
II. О́сліп, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Осліпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Ослѣпить.
Ослі́п(ну)ти, ну, неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Ослобони́ти, ню́, ни́ш, гл. Освободить.
Ослобони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Освободиться.
Осло́ник, ка, Ум. отъ ослін.
Осло́нонько, ка, м. Ум. отъ ослін.
Ослу́га, ги, ж. Услуга, прислуживаніе. Мені дайте… трьох льокаїв до ослуги. Чуб. II. 646.
Ослуха́тися, ха́юся, єшся, гл. Прислушиваться.
Ослю́к, ка́, м. Мулъ, лошакъ.
Осля́, ля́ти, с. Осленокъ. Чуб. I. 92. Грин. II. 35. Їздив апостол святий на осляті. О. 1862. V. 84.
Осмали́ти, ся. См. Осмалювати, ся.
Осма́лювати, люю, єш, сов. в. осмали́ти, лю́, лиш, гл. = Обсмалювати, обсмалити. Заходились коло того кабана, осмалили його. Рудч. Ск. I. 157.
Осма́люватися, лююся, єшся, сов. в. осмали́тися, лю́ся, лишся, гл. = Обсмалюватися, обсмалитися.
Осме́ркнути, ну, неш, гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Нп. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у.
Осме́ркнутися, неться, гл. безл. = Осмеркнути 2. Осмерклось; приїхали старости і молодий увійшов. Г. Барв. 257.
Осми́кати, ся, осмкну́ти, ся. См. Осмикувати, ся.
Осми́кувати, ся, кую, ся, єш, ся, сов. в. осми́кати, ся, каю, ся, єш, ся, одн. в. осмикну́ти, ся, ну́, ся, не́ш, ся, гл. = Обсмикувати, ся, обсмикати, ся, обсмикнути, ся.
Осмі́лити, ся. См. Осміляти, ся.
Осмі́в, осмо́ва, м. Трухлый въ серединѣ пень. Шух. I. 111.
Осміля́ти, ля́ю, єш, сов. в. осмі́лити, лю, лиш, гл. Ободрять, ободрить, внушать, внушить мужество, смѣлость.
Осміля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. осмі́литися, люся, лишся, гл. 1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась. Уман. у. 2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати. АД. I. 115.
О́сміх, ху, м. = Усміх. Її очі сміялись, а на губах перебігав осміх. Левиц. Пов. 73.
Осміха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Усміхатися.
Осміхну́тися, ну́ся, не́шся, гл. = Усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась. Рудч. Ск. II. 128.
Осмшікуватися, куюся, єшся, гл. Усмѣхаться. Текля осмішкувалась. Св. Л. 170.
Осмі́ювати, юю, єш, сов. в. осмія́ти, мію́, є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою. Шевч.
Осмоли́ти, ся. См. Осмолювати, ся.
Осмо́лювати, ся, люю, ся, єш, ся, сов. в. осмолити, ся, лю́, ся, лиш, ся, гл. = Обсмолювати, ся, обсмолити, ся.
Осмутні́ти, ні́ю, єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. II. 23.
Осна́ч, ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Осна́чка, ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Черн. у. См. Оснач.
Осні́вка, ки, ж. Ум. отъ Основа.
Осні́вний, а, е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Оснівниця, ці, ж. Сновальница, сновалка. Вас. 202. См. Снувавка.
Осні́вонька, ки, ж. Ум. отъ Основа.
Осно́ва, ви, ж. 1) Ткацкое: основа. Шух. I. 255. МУЕ. III. 13. Чія основа — аби моє поткання. Ном. № 9702. 2) Въ водяной мельницѣ: деревянные брусья, положенные на столбахъ, вбитыхъ снаружи мельницы; основа поддерживаетъ ринву, а также валъ съ наружнымъ колесомъ. Мик. 480. Черн. у. 3) Основа, основаніе. Ум. Оснівка, осні́вонька, осні́вочка, осно́виця. Г. Барв. 449. Ном. № 7547. Чуб. IV. 521.
Осно́вина, ни, ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Волч. у. Він положить основину. Єв. Л. XIV. 29. На таких то основинах треба нам працювати. КХП. 135.
