му треба, той про те теребить. Ном. № 9753.
Теребі́вля, лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.
Теребі́й, бія́, м. Ѣдокъ, ѣдунъ. Недоїдки свідчили, що тут були люде та ще й добрі теребії. Св. Л. 223.
Тере́бка, ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Тереве́нити, ню, ниш, гл. Разсказывать бредни, пустяки. А ще сміє теревенити моїм синам, що польська мова як не тепер, то швидко буде потрібна на Вкраїні. Левиц. I. 149.
Тереве́ні, нів, м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. Гліб. Тереве́ні гну́ти, нести́, точи́ти, пра́вити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. Як почав теревені править. Рудч. Ск. II. 69.
Тереве́ні-ве́ні, нів, м. = Теревені. І теревені-вені правиш, щоб тілько заморочить світ. Котл. Ен. VI. 36. Точили всякі теревені-вені. Стор. М. Пр. 154.
Терези́, зі́в, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. Ум. Тере́зки, терезо́чки.
Те́рем, му, м. Теремъ. Мет. 252. Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Грин. I. 160. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Грин. III. 538. Ум. Тереме́ць, теремо́к .
Теремо́вий, а, е. Относящійся къ терему? Строевой? Занесу її в теремовий ліс, в теремовий ліс, близько дороги. Гол. IV. 69.
Теремо́к, мка́, м. 1) Ум. отъ терем. 2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки. Ном. № 7854. 3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. КС. 1893. XII. 449. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа. Сим. 132. 3) мн. Бахрома. Черниг.
Те́рен, рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. I. 133. Ум. Терене́ць, терено́к, терно́к, терно́чок.
Терено́вий, а, е. Сдѣлавный изъ терна. Теренова наливка. Шейк.
Тереня́к, ку, м. Настойка на тернѣ. Шейк. Ум. Теренячо́к.
Те́рес, су, м. Раст. Rhamnus cathartica L. Анн. 293.
Тересува́ти, су́ю, єш, гл. Думать, размышлять? Ой я сую, тересую, де ся любка діла: ци у море утонула, ци в гай полетіла. Гол. IV. 471.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Теркани́стий, а, е = Тарканистий. Вх. Зн. 68.
Терка́тий, а, е = Таркатий. Вх. Зн. 69.
Терки́ла, ли, ж. 1) Вещи (преимущественно домашнія)? Шух. I. 174, 181. 2) Вьюкъ, тюкъ. Вх. Зн. 69. Ум. Терки́лка.
Теркота́ти, чу́, чеш, гл. = Торохтіти. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.
Теркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) = Теркотати. 2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають. Мир. Пов. II. 120.
Терли́кання, ня, с. Пиликанье. Желех.
Терли́кати, каю, єш, гл. Пиликать, плохо играть (на струнахъ).
Те́рлиця, ці, ж. 1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Гол. Од. 35. Грин. III. 651. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жо́ліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Шух. I. 147. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Мир. ХРВ. 125. Ум. Те́рличка.
Терли́ч, чу́, м. Раст. а) Gentiana cruciata L. Драг. 33. б) Gentiana Amarella L. ЗЮЗО. I. 123. в) Lychnis vespertina. Вх. Пч. II. 11. г) Silene nutans. Вх. Пч. I. 13. Ум. Терли́ченько. Грин. III. 688.
Те́рличка, ки, ж. Ум. отъ терлиця.
Терли́чка, ки́, ж. Родъ пѣсни. На мене, п'ятнойку, терличок співают. МУЕ. III. 34. Терличок хлопи співають на весілю або на музиках. МУЕ. III. 35.
Терло́, ла, с. 1) Мѣсто, гдѣ рыба оплодотворяется. Шейк. 2) Время оплодотворенія и метанія рыбой икры. 3) = Гарман. Могил. у.
Терлува́ти, лу́ю, єш, гл. = Гарманувати.
