по́ю. Слѣдомъ. Повернувся незабаром, а за їм у тропі лікарь прибіг. МВ. (О. 1862. I. 102). Ми їхали у тропі за тобою. Сторож тропою за ним, та й бачив, що бочонок схований був у погребі. Екатериносл. у. Ум. Тро́пка. Мет. 293.
Тропа́к, ка́, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така. Стор. М. Пр. 52.
Тропа́рь, ря́, м. 1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника. 2) Тропарі́в з кондака́ми да́ти. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ. Ном. № 3619.
Тропа́ти, па́ю, єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. II. 486.
Тропи́ти, плю́, пиш, гл. Утаптывать, проводить дорогу. Шейк.
Тро́пка, ки, ж. Ум. отъ тропа.
Тро́пник, ка, м. Раст. Orobus vernus L. Анн. 236.
Тропо́к, пка́, м. Тропинка, дорожка, путь. Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається. Г. Барв. 358. Нехай твій тропок буде м'якенький, як мошок. Г. Барв. 226.
Тропота, ти, ж. ? А ну, хлопці, тропота, тото наша робота. ЗЮЗО. II. 595. См. Трьопота.
Троск, ку, м. 1) Камышъ, тростникъ. Галиц. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. Гол. III. 24. Тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском. Шейк. 2) Хлопанье кнута, бича. Шейк.
Троска́, ки́, ж. Шлакъ. Угор.
Тро́скання, ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ. Шейк.
Тро́скати, каю, єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
Тро́скатися, каюся, єшся, гл. Заботиться, печься, безпокоиться. Вх. Зн. 71.
Тро́скіт, коту, м. 1) Хлестаніе бичомъ. Шейк. 2) Кудахтанье курицъ. Шейк.
Троскота́ння, ня, с. Крикъ куръ. Шейк.
Троскота́ти, чу́, чеш, гл. Кричать, кокотать (о курицѣ). Шейк.
Троскоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Троскотати.
Тросни́к, ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Тросо́к, ска́, м. Ягненокъ съ переросшими смушками, также и самые смушки. Вас. 154. 198.
Тро́ста, ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста. Полт.
Трости́на, ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростинов колише. Гол. I. 142. Гіля, гуси, в тростину. Гол. IV. 465. Ум. Трости́нка, трости́нонька, трости́ночка.
Тростино́вий, а, е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.
Трости́стий, а, е. 1) О конѣ: больной тростю. Черк. у. 2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста. Волч. у.
Трости́ти, щу́, сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.
Тро́стка, ки, ж. Ум. отъ трость.
Тросто́вий, а, е. Тростниковый. Тростеве бердо. Гол. IV. 439.
Тро́сть, ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938. 4) Зубья въ блят'ѣ. Вас. 166. 5) = Тро́ста. Трость з коня йде. Черк. у. Ум. Тро́стка. Мнж. 55, 56. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається. Грин. III. 40.
Тростяни́й, а́, е́. Тростниковый. Щоб ти мені з трости поставив дом.... вистроїв тростяний палац. Чуб. II. 191.
Тростя́нка, ки, ж. Пт. Sylvia arundinacea. Шейк. Вх. Пч. 14.
Троти́на, ни, ж. = Трутизна. До синонька п'є червоним вином, невістці дає саму тротину. Гол. I. 186. Ум. Троти́нонька.
Тротовина, ни, ж. Опилки древесныя. Вх. Лем. 475. См. Трина.
Троха́, нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха́ лиш, ли́шень, троха́ чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві.... Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш! Шевч. 492. Троха лишень чи не отой зробив шкоду мені. Кіев. г. Троха, чи не пішли вони в ліс. Черк. у.
Тро́ха, нар. = Тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ном. № 6854. Ум. Тро́шка, тро́шечка.
Трохи, нар. Мало, немного. Трохи, як комарь наплакав. Може серце хоч трохи спочине. Шевч. Тро́хи не. Чуть не, едва не. Побачила джигуна, трохи я не вмерла. Чуб. V. 12. Водою чорт зна як крутило, що трохи всіх не потопило.
