Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/800

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Troglodytes parvulus L. Вх. Зн. 71. Ум. Тріщучо́к.

Трови́ти, влю́, виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не тровив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = Цькува́ти. Вх. Зн. 71.

Тровлю́к, ка́, м. Соловей. Угор.

Трога́ти, га́ю, єш, гл. Дергать. Вже з Настуні вінок сходи': „помаленько здіймайте, косоньки не трогайте“. Свад. п. Гол. IV. 219.

Тро́є, трьох, числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Левиц. I. 158. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма́. Троєма кіньми поїхав. Каменец. у. З троєма дітьми приїздила. Каменец. у.

Троєзі́лля, ля, с. Раст. Trifolim pratense. Котрий мені троєзілля достане, той зо мною до шлюбу стане. Нп.

Троє́м, нар. Втрое. Ще троєм стільки їхати. НВолын. у.

Троєнка, ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus, muscarius L. Вх. Зн. 71.

Тро́єчко, числ. Ум. отъ тройко.

Троє́шки, шок, мн. Тройни. Коли де найдуться двоєшки або троєшки, — як хлопчики, то батькові, а як дівчатка, то матері не довго після того животіти. Мнж. 154.

Тро́ї числ. = Троє. Трої гостейки. Гол. 11. 8.

Трої́стий, а, е. Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. Трої́сті музи́ки. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч.

Трої́ти, трою́, ї́ш, гл. = Труїти.

Тро́їти, тро́ю, їш, гл. Утраивать.

Трої́тися, тро́юся, ї́шся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться. Г. Барв. 299.

Тро́їцький, а, е. Троицкій, относящійся къ тройцѣ. Шейк.

Тройзі́л, лу, м. = Троєзілля. Ой на горі, на високій тройзіл постелився. Гол. III. 315.

Тройзі́лля, ля, с. = Троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Гол. Ум. Тройзі́ллячко.

Тройко́, числ. Трое. Ум. Тро́єчко.

Тройни́к, ка́, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.

Тройни́ти, ни́ть, гл. безл. Троиться, представляться въ трехъ видахъ. Усе мені двойнить, тройнить у очіх. Харьк. г.

Тройноголов'я́к, ка́, м. Раст. Dipsacus strigosus Willd. Шейк. Анн. 127.

Тройня́г, гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.

Тройнячо́к, чка́, м. Раст. Trifolium repens L. Анн. 360.

Тро́йця, ці, ж. = Трійця 1.

Тройча́к, ка́ и ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.

Тройчаки́, кі́в, м. мн. Вилы съ тремя зубьями. Харьк. г.

Тройча́стий, а, е = Тройчатий. Засвіти свічку тройчасту, щоби нам діти звінчати. Рк. Макс.

Тройча́тий, а, е. Тройственный, сплетенный втрое. Гарапник тройчатий сплети з піску як з ременю. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).

Тройча́тка, ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.

Тройчи́стий, а, е. 1) Троичный. Шейк. 2) Тройчи́сте зі́лля. Раст. Lotus corniculatus L. Употребляется отъ водобоязни. Шейк.

Трок, ку, м., употребл. также и только во мн. ч. Торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.

Трон, ну, м. 1) Престолъ, тронъ. Грин. III. 642. Сидить Бог на золотім троні. Гн. I. 83. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146. 2) Очищенная сосновая смола. Радом. у. 3) = Трін. Правоб.

Тро́на, ни, ж. = Трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.

Троп, пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп. Вх. Зн. 67.

Тропа́, пи́, ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Г. Барв. 179. Пішов собі чоловік тию тропою, що росказала жінка. Мир. ХРВ. 12. Тропою вашою йшов я. Черк. у. Вхопи́ти тропи́, набігти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу, сообразить, смекнуть. Як би мені вхопити тієї тропи, де щастя. Г. Барв. 411. Не вхопила тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. Пливу по широкому морю, як човен без весельця і не набіжу тропи. Г. Барв. 300. У тропі́, тро-