Тря́мо́к, мка́, м. См. Трям.
Тряса́вина, ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Трясави́ця, ці, ж. 1) = Трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Трясени́ця, ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці. Каменец. у.
Тряси́дупа, пи, ж. Пт. Трясогузка, Motacilla. Вх. Пч. II. 12.
Тряси́хвістка, ки, ж. 1) = Трясидупа. Вх. Пч. II. 12. 2) Пт. Lusciola phoenicurus (и tithys). Вх. Пч. II. 12.
Тря́ска, ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Тря́скати, каю, єш, гл. Хлопать. Аби Біг ласкав, а батіг тряскав. Ном. № 1276.
Тря́снути, ну, неш, гл. Хлопнуть. З батога тряснув. Св. Л. 134.
Трясовина́, ни́, ж. Топь, топкое мѣсто. Павлогр. у. Так чобіт і грузне — трясовина. Константиногр. у.
Трясови́ця, ці, ж. = Трясавиця 2.
Трясолу́пки, пок, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench. Вх. Пч. I. 9.
Трясти́, су́, се́ш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. К. (О 1862. III. 23). Неначе трясця його трясло. Стор. М. Пр. 88. Ру́б'ям трясти́. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти. Ном. № 7199.
Трясти́ся, су́ся, се́шся, гл. Трястись. „Де цимбали? Грай, псявіро!“ Аж корчма трясеться. Шевч.
Тря́стя, ті, ж. = Трясця. Котл. Ен. III. 13. Мене трястя схопила та трясе так, що мені гості не в думці. Левиц. I. 420.
Трясу́лька, ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Трясу́чка, ки, ж. 1) Лихорадка. Угор. 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. I. 114.
Тря́сця, ці, ж. 1) Лихорадка. Ном. № 12284. Йому годи як трясці, а все бісом дивиться. Посл. Трясця нашим ворогам. Чуб. 2) Въ переносн. знач. Ничего, шишъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191.
Тряся́вина, ни, ж. = Трясовина. НВолын. у.
Ту, нар. = Тут. Гол. II. 57. А його ту не було? Каменец. у.
Тубі́лець, льця, м. Туземецъ.
Тубі́льний, а, е. Туземный, мѣстный. Левч. 72.
Тубо́лка, ки, ж. Туземка. Шейк.
Тува́льня, ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Ту́га, ги, ж. Горесть, печаль. Болить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. Ту́женька, ту́гонька. Серцю туженьки завдав. Гол. I. 188.
Туга́, ги́, ж. Радуга. Угор.
Туги́й, а́, е́. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ). Ном. № 261. 2) Крутой, густой. Туга грязь. 3) Твердый (о камнѣ). Шух. I. 13. 4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка. Гол. 5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Левиц. Пов. 72. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь. Каменец. у. 6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Левиц. I. 163. Ум. Туге́нький, туге́сенький.
Тугі́сінький, а, е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Тугі́сінько, нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Ту́го, нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. Туге́нько, туге́сенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34.
Туго́вка, ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop. Шейк.
Ту́гонька, ки, ж. Ум. отъ туга.
Тугошиій, я, є.Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Ту́гшати, шаю, єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = Тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Ту́гший, а, е. Сравн. ст. отъ тугий.
Туди́, нар. Туда. І сюди гаряче, і туди боляче. Посл. А я й не туди́ то! А мнѣ и невдомекъ.
Туди́йка, туді́ка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Тудо́ю, нар. Въ ту сторону, тою дорогою. МВ. (КС. 1902. X. 142) Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Рудч. Ск. II. 98. См. Сюдою.
Туж, нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Тужа́віти, вію, єш, гл. Густѣть, крѣп-
