Уза́, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці. Екат. г. Слов. Д. Эварн.
Уза́боч, нар. Въ сторонѣ. Де ж він косарку купив так недорого? Мабуть у Леппа, в Хортиці? — Ні, десь узабоч, у Кичкасі либонь, чи що. Новомоск. у.
Уза́води, нар. См. Навзаводи.
Уза́втра, нар. Завтра. Що маєш робить, то зроби сьогодня, а що маєш ззісти, то ззіси взавтра. Ном. № 11008.
Узага́лі, нар. Вообще.
Уза́д, нар. Взадъ, назадъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641.
Уза́довзі, нар. См. Невзадовзі.
Узає́мний, а, е. Взаимный.
Узає́мність, ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. I. 215.
Узає́мно, нар. Взаимно.
Узайві, нар. — бу́ти. Быть лишнимъ, не быть въ числѣ чего. Привезли і мого таки брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві. Г. Барв. 102.
Узамі́т, нар. Сплошь, безъ исключенія. Ренським всіх взаміт частує. Мкр. Н. 31. См. Замет.
Уза́очі, нар. Заочно.
Узапа́сити, шу, сиш, гл. Призапасить. А я сухарів таки взапасила: буде на квас. Черн. у.
Уза́пліш, нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Узбере́жжя, жя, с. Берегъ, побережье. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра. К. (О. 1861. III. 6).
I. У́збіч, бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбіччу, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.
II. У́збіч, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Узбі́ччя, чя, с. На узбі́ччі. Въ сторонѣ. Конст. у.
Узбро́їти, ся. См. Узброювати, ся.
Узбро́ювати, ро́юю, єш, сов. в. узбро́їти, ро́ю, їш, гл. Вооружать, вооружить.
Узбро́юватися, ро́ююся, єшся, сов. в. узбро́ітися, ро́юся, їшся, гл. Вооружаться, вооружиться. О. 1862. VI. 98.
Узва́рець, рцю, м. Ум. отъ узварь.
Узва́рь, рю, м. Родъ компота изъ сушеныхъ фруктовъ и ягодъ. Ном. № 343. Чуб. VII. 441. Ум. Узва́рець. Г. Барв. 98.
Узва́ти, узву́, узве́ш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки. Харьк.
Узвича́їтися, ча́юся, єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати. Св. Л. 87.
Узві́з, во́зу, м. Взвозъ, подъемъ на гору. Чумаче, де твої гроші? То в узвозі, та в перевозі. Ном. № 10459. Він летить із узвозу так, як ворона. ЗОЮР. I. 152. Также дорога въ оврагѣ. Вх. Зн. 72.
Узгі́р'я, р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Узголо́в'я, в'я, с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'є. МВ. II. 159.
Узгрянича́нин, на, м. Жительствующій около границы. К. (Желех.).
Узгряни́ччя, чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила. К. Досв. 20.
Узгряни́шник, ка, гл. = Узгряничанин. К. (Желех).
Узда́, ди́, ж. = Вузда. Пропав кінь і узду кинь. Ном. № 9823.
Уздві́р'я, р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Г. Барв. 221. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Г. Барв. 237. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала. МВ. (О. 1862. III. 76).
Уздени́ця и уздіни́ця, ці, ж. Недоуздокъ. Вх. Зн. 73.
Узде́чка, ки, ж. = Вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу. Ном. № 7996.
Узди́ла, ди́л, мн. = Удила. Гол. I. 40.
Уздіни́ця. См. Уздениця.
Уздо́вж, нар. Вдоль, въ длину. Та вздовж, та вшир. Рудч. Ск. I. 6. Вздовж байдака.... похожає. Шевч. 50. Ой іде чумак уздовж улицею. Нп.
Уздогі́н, нар. См. На-вздогін.
Уздорови́ти. См. Уздоровляти.
Уздоровля́ти, ля́ю, єш, сов. в. уздорови́ти, влю́, виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.
