латься крѣпче. Мед як довго постоїть, то вмоцюється. Борз. у.
Умоча́ти, ча́ю, єш, сов. в. умочи́ти, чу́, чиш, гл. Мокать, обмакивать, обмокнуть. О, вони не п'яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. Ном. № 11702. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. Мет. 163. Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче. Мет. 64.
Умо́чок, чка, м. Ум. отъ ум.
Умо́щувати, щую, єш, сов. в. умости́ти, щу́, стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу. Сим. 201.
Умо́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. умости́тися, щу́ся, стишся, гл. Примащиваться, примоститься, умащиваться, умоститься, помѣщаться, помѣститься.
Умре́ць, умерця́, м. = Мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. I. 109).
Умудри́ти, рю́, ри́ш, гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. К. ЧР. 33. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною. К. Псал. 280.
Умудри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать. Гліб.
Умудрува́ти, дру́ю, єш, гл. Придумать, выдумать. Так усе добре, спасибі за ласку, добродії умудрували. О. 1861. IX. 180.
Умудрува́тися, ру́юся, єшся, гл. = Умудритися. Бач, чортяка! Бач, подлюка! як умудрувався. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Уму́литися, люся, лишся, гл. Втереться, врѣзаться.
Умуро́вувати, вую, єш, сов. в. умурува́ти, рую, єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Умча́ти, чу́, чи́ш, гл. Умчать, увлечь. Ми вже думали, чи це сам Гаркуша тебе умчав. Стор. II. 263.
Ум'якні́ти, ні́ю, єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ. Павлогр. у.
Ум'я́ти. См. Уминати.
Уна́да, ди, ж. Повадка, привычка.
Уна́дитися, джуся, дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.
Уна́дливий, а, е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Уна́дний, а, е = Унадливий.
Уна́пуски, нар. На выпускѣ. Штани́ носи́ти вна́пуски. Носить панталоны не закладывая ихъ въ голенища сапогъ.
Унаслі́дувати, дую, єш, гл. Унаслѣдовать. Кого Бог благословляє, унаслідує той землю. К. Псал. 88.
Унату́ритися, рюся, ришся, гл. Развиться физически. Худе собі дівча, ще не внатурилось. Харьк.
Уна́хилку, нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Унезаба́рі, нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається. Г. Барв. 514.
Уне́сти́, ся. См. Уносити, ся.
Унещасли́вити, влю, виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Универса́л, лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали. К. Хм. 52.
Универса́льний, а, е. Всеобщій, ко всѣмъ адресованный (о письменномъ распоряженіи или объявленіи). Пане писарю! швидче біжи і пиши универсальні листи до всіх сотників: нехай незабаром з'їздяться до Чернігова з виборними козаками із своїх сотень, — поход буде. Кост. Ч. 3.
Университе́т, ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.
Уни́гати, гаю, єш, гл. Заморить, утомить. Оце унигав коня. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Уни́з, нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз. Ном. № 5592.
Унизу́, нар. Внизу.
Уника́ти, ка́ю, єш и уни́кувати, ую, єш, сов. в. уни́кнути, кну, неш, гл. 1) Входить, хаживать, войти, зайти куда либо. Кота ще треба пошанувать палицею, щоб він сюди не вникав. Ном. № 13612. 2) Переносно: входить, вмѣшиваться, вмѣшаться во что-либо, принимать участіе въ чемъ. Хто його знає, як він там сіяв і які у його були борозни: ми
