І я замолоду не усупротивилась проти чорних очей. Г. Барв. 882.
Усу́ціль, нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
Усуши́ти, шу́, шиш, гл. Насушить, осушить.
Усу́шок, шка, м. Давнее, отчасти высохшее уже яйцо. У мене яйця свіжі пилипівські, а на возах бо-зна-колишні, всушки. Переясл. у.
Усхну́ти, ну́, не́ш, гл. = Усохнути.
Усцика́ти, ка́ю, єш, сов. в. усця́ти, цю́, ци́ш, гл. Обмачивать, обмочить (уриною).
Усцика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. усця́тися, цю́ся, ци́шся, гл. Обмачиваться, обмочиться (уриною).
Усь! меж. для натравливанія собаки. Вх. Лем. 476.
Усьогосві́тній, я, є. = Усесвітній. Всьогосвітнє горе. К. Дз. 215. Нехай наших гасителів поб'є всьогосвітній сором. К. ХП. 137.
Усьо́рбати, баю, єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав. Гол.
Усю́ди, нар. Всюду, вездѣ. Гроші всюди хороші. Употребляется иногда какъ существительное: всевозможныя мѣста. Метнеться по всіх усюдах. Рудч. Ск. II. 164. З усіх усюд народу йде. Шевч. 558. Як стане нас один тальян по усюдах водити. Федьк.
Усю́сінький, а, е = Усісінький. Желех.
Усю́сінько, нар. = Усісінько.
Усю́січкий, а, е = Усюсінький. Шейк.
Усю́січко, нар. = Усю́сінько.
Усю́ський, а, е = Усюсінький. Шейк.
Усю́сько, нар. = Усюсінько. Покрова усюсько похова. Ном. № 494.
Усю́сятися, сяюся, єшся, гл. = Усцятися. (Дѣтск.).
I. Уся́к, уся́кий, а, е., мѣст. Каждый, всякій. Всяк чоловік не без гріха. Ном. № 98. Як в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок. Ном. № 1362. По всяк час. Всегда.
II. Уся́к, нар. = Усяково. Давай її лаяти, ганити, усяк її проклинати. Г. Барв. 369.
Усяка́ти, ка́ю, єш, сов. в. уся́кнути, ну, неш, гл. О жидкости: проходить, пройти (въ землю и пр.), быть всасываемымъ землею.
Уся́кий. См. Усяк.
Уся́ково, нар. Всячески. О. 1861. IV. Словарь.
Уся́чина, ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Пошли вам, Боже.... всячину. Ном. № 11608. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. Ном. № 1545 (одм.). Ум. Уся́чинка.
Ута́боритися, рюся, ришся, гл. Укрѣпиться въ лагерѣ. Втаборились сіромахи, Потоцького ждучи. К. Досв. 15.
Утаї́ти, ся. См. Утаювати, ся.
Утала́патися, паюся, єшся, гл. 1) Впутаться. Вталапався в діло, та й сам не рад. 2) Обрызгаться грязью.
Утала́шитися, шуся, шишся, гл. Утихнуть, стихнуть. (Угор.).
Утана́жити, жу, жиш, гл. Изморить, утомить до крайности. Сіла вона на його і давай гонить аж до світа, і утанажила так, що ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Грин. I. 285.
Утана́житися, жуся, жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився. Переясл. у.
Утараба́нити, ню, ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Мнж. 132. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна). Мнж. 98.
Утаска́тися, ка́юся, єшся, гл. Залѣзть, влѣзть. Учора я в болото втаскалася. Зміев. у. Поставив чоловік під Великдень вершу, а у неї та утаскавсь чорт. Мнж. 121.
Утасува́тися, су́юся, єшся, гл. Влѣзть, залѣзть, втиснуться, забраться. А ти чого сюди втасувався? Волч. у.
Утаї́ти, ся. См. Утаювати, ся.
Ута́ювати, ута́юю, єш, сов. в. утаї́ти, утаю́, ї́ш, гл. 1) Утаивать, утаить. Що він тобі буде казати — не втаюй від мене. Мир. Пов. II. 75. Шила в мішку не втаїш. Ном. 2) Удерживать, удержать. Один такий був здоровий, що духом уб'є чоловіка. Як пішов причащатися та духу не втаїв, то трохи священник не впав навзнак. ЗОЮР. I. 163.
Ута́юватися, ута́ююся, єшся, сов. в. утаї́тися, утаю́ся, їшся, гл. Утаиваться, утаиться, скрываться, скрыться. Постав я тайно, а од тебе не утаїлись мої кості. К. Псал. 311.
Утве́рджувати, джую, єш, сов. в. утверди́ти, джу́, ди́ш, гл. Утверждать,
