Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/892

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Фласка́ти, ка́ю, єш, гл. Бить по лицу. Гол. II. 703.

Фле́йтух, ха, м. Пыжъ. Чуб. II. 635.

Флеке́в, ва, м. (мн. ч. флекеї́). 1) = Фик. Вх. Зн. 75. 2) = Парубок. Вх. Зн. 75.

Фли́нта, ти, ж. 1) Родъ ружья. Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.

Флинто́ванє, ня, с. Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. I. 75.

Флинтува́ти, ту́ю, єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. I. 75.

Флиго́н, на, м. = Флов. Угор.

Фли́гош, ша, м. Бродяга. Угор.

Фли́сник, ка, м. Плотовщикъ. Вх. Зн. 75.

Флі́нькати, каю, єш, гл. = Хлипати. Фр. (Желех.).

Флов, ва, м. = Вовк, Canis lupus. Шух. I. 22.

Флот, ту, м. Флотъ. Котл. Ен. II. 29. І флот його з гармат розбили й потопили. К. МБ. II. 121.

Флоя́ра, ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. Флоя́рка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.

Флу́дець, дця и флу́дик, ка, м. Часть ткацкаго ставка, иначе сват, цьвак. МУЕ. III. 24, 25.

Фльо́кати, каю, єш, гл. Клокотать. Угор.

Фльокота́ти, кочу́, чеш, гл. Болтать. Угор.

Фльондра, ри, ж. = Хльорка. КС. 1890. I. 87.

Фльо́ра, ри, ж. Сильно ненастная дождливая погода. Як великий дойдж, як барз юж так довго ся свотно, та товди юж бесідуют „фльора“. Гн. I. 50.

Фльо́рес, су, м. Траурный флеръ, крепъ. Онде катафалок фільоресом обшитий. Щог. В. 63.

Флю́та, ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.

Фля́вора, ри, ж. Женщина, говорящая неприличныя слова. Фр. (Желех.).

Фля́ворити, рю, риш, гл. Болтать безъ умолку, трещать, пустословить. Фр. (Желех.)

Фля́цкати, каю, єш, гл. Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.

Фля́чки, чок, ж, мн. Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ. МУЕ. I. 106.

Фля́ша, ші, ж. Бутыль, бутылка. Шух. I. 307. Желех. Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша. Ком. Пр. № 560.

Фля́шечка, ки, ж. Ум. отъ фляшка.

Фля́шка, ки, ж. = Пляшка. Фляшка з горівкою. Лукаш. 112. Ум. Фля́шечка. Желех.

Фляшча́, чати, с. = Фляшечка. Гн. II. 39.

Фляшчи́на, ни, ж. = Фляшка, фляшечка. Желех.

Фо́взатися, заюся, єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката. Шух. I. 22.

Фо́кош, ші, ж. = Бункош. Гол. Од. 80.

Фолоси́тися, ситься, гл. безл. = Щастити. Вх. Зн. 75.

Фолькоті́ти, кочу, тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.

Фо́люш, ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = Хвалюші = валюша. Шух. I. 259, 151. Гол. Од. 40. Мик. 481.

Фолюша́рь, ря, м. Сукновалъ. Желех.

Форбо́ти, бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи. Гол. III. 498.

Фо́ркання, ня, с. Фырканіе. Желех.

Фо́ркати, каю, єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.

Форкота́ти, кочу́, чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.

Форкотли́вий, а, е. Болтливый. Вх. Лем. 477.

Фо́рналь, ля, м. Конюхъ. Kolb. I. 68.

Фо́рост, ту, м. Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои на хвойномъ деревѣ (смере́ці). Шух. I. 176, 185. См. Хворост.

Форс, су, м. = Бута. Фр. (Желех.).

Форст, та, м. Доска, толщиной въ четыре дюйма. Вх. Лем. 477.

Форту́на, ни, ж. 1) = Хвортуна. Гн. I. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. I. 212, 221.

Фо́са, си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Грин. III. 374. Ой у лісі під горіхом викопана фоса. Грин. III. 373.

Фо́скати, каю, єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.