Фо́снути, ну, неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.
Фо́стик, ка, м. Ум. отъ фіст.
Фосува́ти, су́ю, єш, гл. Прорѣзывать канавами. Ґрунта фосовані. Вх. Лем. 477.
Фо́та, ти, ж. = Обгорта 1. Гол. Од. 61, 71. Kolb. I. 37.
Фо́флавий, а, е. Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.
Фоц. Въ выраженіи: Бода́й ти (=ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.
Фо́шкавка, ки, ж. Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.
Фо́я, фо́ї, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Желех. Шух. I. 176. См. Хвоя.
Фра́їр, ра, м. Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. Мам фраїра пана. Гол. IV 511.
Фраї́рка, ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. Фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. I. 150.
Фраїре́вський, а, е. Принадлежащій фраїру. Гол. III. 422.
Фраї́речка, ки, ж. Ум. отъ фраїрка.
Фраїрча́, ча́ти, с. = Фраїрочка. Гол. III. 415.
Фра́йтер, ра, м. Єфрейторъ. Желех. Фрайтер, прочитайте мені лист. Федьк.
Фраму́га, ги, ж. Ниша. Подольск. г.
Франзо́ля, лі, ж. Бѣлый хлѣбъ овальной формы, французская булка. Херс. г. Шейк.
Фра́нція, ції, ж. Франція. Желех.
Францу́з, за, м. Французъ. Вони будуть говорити по французький, як французи. Левиц. Пов. 119.
Францу́зка, ки, ж. Француженка. Желех.
Францу́зчина, ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Францу́зький, а, е. Французскій. Вірші.... французькі. Левиц. Пов. 122.
І. Фрас, су, м. 1) Раздраженіе, гнѣвъ. Фр. (Желех.). 2) Утюгъ. Желех.
II. Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок! Желех.
Фра́снути, ну, неш, гл. Ударить. Желех.
Фрасува́тися, су́юся, єшся, гл. Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. Най ся мама не фрасує. АД. I. 85.
Фрасу́нок, нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку. Чуб. V. 1146.
Фра́шки, шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. НП. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. I. 365.
Фре́йда, ди, ж. Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75.
Фре́ла, ли, ж. = Флояра. Вх. Зн. 75.
Фрембія, бії, ж. Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.
Фре́нзлі, лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Фри́ґа, ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.
Фри́ка, ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы. Желех.
Фруз, за, м. Насѣк. Prionus coriarius. Вх. Пч. II. 27.
Фуга́нок, нку, м. Рубанокъ для окончательной отдѣлки строгаемаго (у столяровъ). Вас. 149.
Фугува́ти, гу́ю, єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Фу́дити, джу, диш, гл. Бросать, швырять. Фр. (Желех.).
Фуду́литися, люся, лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
Фуду́лія, лії, ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.
Фуду́льний, а, е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
Фуждели́ти, лю, лиш и фужді́ти, джу, диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать. Фр. (Желех.)
Фу́жела, ли, ж. = Фи́скавка. Вх. Зн. 75.
Фук, ка́, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. Ком. Пр. № 131. 2) Не убитая по ошибкѣ шашка, за которую беретъ противникъ шашку. Шейк. 3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука. Мкр. Г. 61.
Фукавиця, ці, ж. Мятель. Вх. Уг. 278.
