филь у тих овец: всі білохвості. Вх. Зн. 75.
Фи́нкати, каю, єш, гл. = Пстинькати. Вх. Зн. 57.
Фи́ркати, каю, єш, гл. Лягать, брыкаться. Шух. I. 53.
Фи́скавка, ки, ж. Гадюка черная, Pelias berus L. Вх. Зн. 75.
Фі́вкати, каю, єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ. ЕЗ. V. 176.
Фі́ґель, ґля, м. 1) = Фиґель 1 и 2. Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Гн. II. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181. 2) мн. фі́ґлі. Маленькіе локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. 61.
Фіґлюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Фиґлювати. Желех.
Фіґля́вий, а, е. 1) Шутливый, проказникъ. Вх. Зн. 75. 2) Злобный, злой. Желех. 3) Лицемѣрный. Шух. I. 33.
Фіїн, на, м. = Хрещеник. Шух. I. 32.
Фіїна, ни, ж. = Хрещениця. Шух. I. 32.
Фільва́рок, рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.
Фін, на, м. = Фіїн. Драг. 320.
Фі́нда, ди, ж. Вѣтренная, легкомысленная дѣвушка. Фр. (Желех.).
Фіндю́рка, ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли. Котл. Ен. V. 21.
Фіно́вщина, ни, ж. = Крижмо. Желех.
Фіома́к, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.
Фі́ра, ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. См. Хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. II. 60.
Фіра́нка, ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах. Гн. I. 135.
Фірас, са, м. = Тартак. Гн. I. 24. Шух. I. 181.
Фі́рма, ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). Шух. I. 216, 281, 283, 298. 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель. Вх. Зн. 75.
Фірма́к, ка́, м. 1) Модель изъ дерева, по которой дѣлается глиняная форма для отливки въ ней изъ металла. Шух. I. 281, 283. 2) Спрессованный въ деревянной формѣ, въ видѣ какой либо фигуры, овечій сыръ. Шух. I. 216.
Фі́рман, на, м. = Фурман. Kolb. I. 68.
Фірмани́на, ни, м. = Фірман. Желех.
Фірма́нити, ню, ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Фірма́нка, ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2. Желех.
Фірма́нський, а, е. Кучерской. Желех.
Фіро́вщина, ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. Фр. (Желех.). Гн. II. 33.
Фіртка, ки, ж. 1) = Хвіртка. Шух. I. 94. 2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла. Шух. I. 163.
Фірчак, ка, м. = Цвіркун. Вх. Лем. 477.
Фірча́ти, чу, чиш, гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат. Вх. Лем. 477.
Фіст, фоста́, м. 1) = Хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (см. деркач 4), в решітці (см. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. Шух. I. 164, 166, 167, 247, 154, 149, 194, 264. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Шух. I. 123. См. Хвіст. Ум. Фо́стик. Чуб. V. 635. Шух. I. 278.
Фітик, ка, м. Пт.: Silvia fitis. Вх. Пч. II. 14.
Фітчик, ка, м. = Фітик. Вх. Лем. 477.
Фіціґо́рний, а, е. Кокетливый. Шух. I. 33. Фіціґорні молодиці. Шух. I. 134. См. Відзіґорний.
Фіцька, ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Фія́вка, ки, ж. 1) = Хвіялка. Вх. Лем. 477. 2) Бѣлый кончикъ хвоста лисицы. Вх. Пч. II. 5.
Фія́кр, ра, м. Фаэтонъ, фіакръ. Запрягают коні до фіякру. Гн. I. 55.
Фія́лка, ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, ЗЮЗО. I. 141. б) — вечі́рня. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. I. 125. в) — лісова́. Viola mirabilis. ЗЮЗО. I. 141. См. Хвіялка. Ум. Фія́лочка.
