Фа́тів, това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.
Фа́тка, ки и фать, ті, ж. = Хватка. Браун. 14. Вх. Пч. II. 23.
Фа́тьол, ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла? Гол. IV. 411.
Фафравий, а, е. Невнятно говорящій. Вх. Лем. 477.
Фафрати, раю, єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить. Вх. Лем. 477.
Фаца́рити, рю, риш, гл. = Капарити 2. Фр. (Желех.).
Фаца́рний, а, е. 1) = Капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. I. 33.
Фаце́лик, ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Гол. Од. 76. Вх. Лем. 477. Дайте му фацелик губойки повтирати. Гол. II. 127. Ум. Фаце́личок. Гол. IV. 379.
Фаце́рний, а, е = Фацарний 3. Желех.
Фаце́рність, ности, ж. Вороватость. Желех.
Фаци́ґати, гаю, єш, гл. = Хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Фа́цка, ки, ж. Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.).
Фа́цкати, каю, єш и фацкува́ти, ку́ю, єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. Фр. (Желех.).
Фа́цнути, ну́, неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).
Фа́яти, фа́ю, єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Феле́ґа, ґи, ж. Рваный сердак, вообще изорванная штука одежды. Желех. Шух. I. 166.
Фелелува́ти, лу́ю, єш, гл. — за кого. Ручаться за кого. Шух. I. 51. Вх. Зн. 74.
Фенделєнка, ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье. Вх. Зн. 74.
Фе́ник, ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив єм сі феника. Фр. Пр. 193.
Фе́нчирь, ря, м. = Хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. I. 142.
Фердели́нка, ки, ж. = Ділетка. Вх. Зн. 74.
Ферділь, лі, ж. = Ферделинка. Вх. Зн. 74.
Фертиґа́ти, ґа́ю, єш, гл. Играть на свирѣли. Kolb. I. 76.
Фе́ртик, ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Котл. Ен. I. 54. См. Хверт.
Фе́са, си, ж. Феска. На голові.... турецька феса. Морд. Пл. 20.
Ферфе́ла, ли, ж. Мятель. Фр. (Желех.).
Ферфе́лити, лю, лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).
Ферфе́лиця, ці, ж. = Ферфела. Желех.
Фи́ґель, ґля, м. 1) Завитокъ; архитектурное украшеніе. Желех. 2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав. Котл. Ен. VI. 70.
Фиґлюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. Гол. IV. 381. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Желех. См. Хвиґлювати.
Фи́зика, ки, ж. Физика. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. III. 53.
Фик, ка, м. Неблаговоспитанная дубина. Вх. Зн. 74.
Фикати, каю, єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Филижа́нка, ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. I. 20.
Филозо́ф, фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти. Ком. Пр. № 873.
Филозофи́ста, ти, м. = Философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі. Вх. Зн. 75.
Филозофи́чний, а, е. Философскій. К. Гр. Кв. 28. Филозофичні.... книжки. О. 1861. XI. 104.
Филозо́фія, фії, ж. 1) Философія. Його наука була филозофія. Левиц. Пов. 10. 2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Сим. 175. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати. Драг. 318.
Филозо́фний, а, е. Умный, мудреный, хитрый. Вх. Зн. 75.
Фило́нник, ка, м. = Хвилівник. ЗЮЗО. I. 113.
Филь, лю, м. 1) Родъ, фамилія. З того филю. Вх. Зн. 75. 2) Порода. Така
