Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/889

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Фанта́зія, зії, ж. Фантазія. Левиц. Пов. 11, 276. Мережки фантазії. К. МХ. 39.

Фантазува́ти, ву́ю, єш, гл. Фантазировать. Желех.

Фантасти́чний, а, е. Фантастическій. Левиц. Пов. 48.

Фантасти́чність, ности, ж. Фантастическое. Желех.

Фа́нтє, тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. I. 98. См. Хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.

Фанти́на, ни, ж. Что либо изъ фанти́ння, изъ вещей, относящихся къ одеждѣ. Я знаю, де в мене отака малесенька фантина лежить. Сквир. у. Ум. Фанти́нка. См. Хвантина.

Фанти́ння, ня, с. (хвантиння?) = Фантє 1. Лохв. у. (В. Дорошенко).

Фантува́ти, тую, єш, гл. Описывать (имущество за долгъ), отбирать въ залогъ. В тиждень, чи як, жид прийшов мене фантувати. Федьк.

Фа́ра, ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.

Фараго́н, на, м. Фараонъ. Употребл. какъ бранное слово. Ти фарисею! ти фарагоне! Вх. Лем. 477.

Фара́ґів, ґова, м. Топоръ. Вх. Зн. 74.

Фараґівча́, ча́ти, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.

Фа́рба, би, ж. = Краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. Світ. 11. См. Хварба.

Фарбани́ця, ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Желех. Згоріла єй фарбаниця, не зістало, лем дві поли. Гол. II. 239.

Фарба́ня, ні, ж. 1) = Фарбаниця. Желех. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная. Вх. Лем. 477.

Фарбі́тки, ток, ж. мн. Ручныя кружева. Шейк.

Фа́рбляний, а, е. Красочный. Вас. 184.

Фарбовесе́льчатий, а, е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею. К. МХ. 33.

Фарбува́ння, ня, с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.

Фарбува́ти, бу́ю, єш, гл. Окрашивать, красить. Желех. См. Хварбувати.

Фарб'я́р, ра́, м. Красильщикъ. Желех.

Фарб'я́рка, ки, ж. Красильщица. Желех.

Фарб'я́рня, ні, ж. Красильня. Желех.

Фарб'я́рство, ва, с. Красильное искусство. Желех.

Фарб'я́рський, а, е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.

Фарисе́й, се́я, м. 1) Фарисей. Вх. Лем. 477. Єв. Л. V. 17. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп'яла. Шевч. 603. 2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ. Вх. Лем. 477.

Фарисе́йський, а, е. Фарисейскій. Желех.

Фари́ст, та, фари́ста, ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинаріи. См. Фара. Сим. 175.

Фаріо́н, на, м. Интриганъ. Шух. I. 33.

Фаркнути, ну, неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко. Вх. Лем. 477.

Фарму́га, ги и фарму́ґа, ґи, ж. Мучной отваръ или жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. Фарму́жка. Кіев. г.

Фарму́жити, жу, жиш, гл. Махать фарму́гою. Подольск. г.

Фарму́жка, ки, ж. Ум. отъ фармуга.

Фарту́х, ха, м. 1) То-же, что и спідни́ця изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49. 2) = Хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Чуб. V. 10. Ум. Фартушо́к.

Фарфоли́з, за, м. Блюдолизъ. Шейк.

Фа́рфур, ра, м. Фарфоръ. Шейк.

Фарфу́рка, ки, ж. Фарфоровая тарелка: вообще тарелка. Ой бо дворка та небога не вміє робити, тілько з кухні до покою фарфурки носити. Гол. II. 376.

Фасия, сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.

Фа́ска, ки, ж. Кадушка для масла, сыру. Сім фасок масла. Грин. III. 501. Ум. Фа́сочка. Желех.

Фасо́ла, ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола. Вх. Лем. 477.

Фасо́лька, ки, ж. — ди́ка. Раст. Astragalus glyciphyllos. Шух. I. 21.

Фасо́ля, лі, ж. 1) = Хвасоля. МУЕ. I. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. I. 200.

Фа́сочка, ки, ж. Ум. отъ фа́ска.

Фа́стиско, ка, с. = Бур'ян. Вх. Зн. 74. См. хваст.

Фасчи́на, ни, ж. = Фаска. Фр. (Желех.)