виса впала, хода ззіла. Ном. стр. 294, № 120.
II. Хо́да, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.
Хода́, ди́,' ж. 1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Кобел. у. Ішов він.... тихою ходою. Мир. ХРВ. 8. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. Грин. II. 292. Їхати ходо́ю. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. Шевч. 176. 2) Походка, поступь. Старости гукнули: „а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи“. Г. Барв. 257. Гарна у коня хода. НВолын. у.
Хода́к, ка́, м. 1) Ходокъ. Ходак добрий, до обід буде в Харькові. Харьк. у. Який з мене тепер ходак? Лебед. у. 2) Ходатай, повѣренный. Ананьев. у. 3) Мальчикъ, мальчуганъ. Вх. Лем. 478. 4) Обувь.: а) = Постіл. Гол. Од. 75. б) = Личак. Гол. Од. 32. Не лупне так ходак, як чобіт. Ном. № 1414. Жеби пес робив, то б і в ходаках ходив. Ном. № 7063. 5) Ходуля. Вх. Уг. 273. См. Ходлі. Ум. Ходачо́к. Kolb. I. 41. Фр. Пр. 82.
Хо́денько, ка, м. Ум. отъ хід.
Ходжай, джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.
Ходи́лиці, лиць, ж. мн. = Хідлі. Желех.
Ходи́льниці, ниць, ж. мн. = Хідлі = Ходилиці. Вх. Зн. 76.
Ходи́ни, дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Ком. Пр. № 579. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати. Лебед. у.
Ходи́ти, джу́, диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. Нп. Ходи́, ході́м, ході́ть! Иди, пойдемъ, пойдемте! Біжи лишень сюди, Марусечко, до нас! Ходи, не соромся! МВ. I. 17. Ходім повінчаймось, моє серденятко. Мет. 27. Ѣздить въ дорогу. Та вдарили зразу у великий дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. Рудч. Чп. 157. Плавать по водѣ. Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. Левиц. I. 94. Вообще двигаться (о снарядахъ, машинахъ). Ходить у ставках спідній навій. Шух. I. 255. 2) Находиться, пребывать. У тяжкому недузі ви ходите. К. ЧР. 194. 3) — в чо́му. Быть одѣтымъ какъ, одѣваться какъ. Ходимо в латаній одежі. Левиц. I. 101. 4) — коло чо́го. Заботиться о чемъ, ухаживать за чѣмъ. У нас не знають, як лучче доглядати худобу, ходити коло неї не вміють. Дещо. У нас, сину, нема коло чого й ходити, нам самим нічого їсти. Грин. II. 72. Хиба ти мужичка, чи що, що б коло свиней ходити. Св. Л. 11. 5) — дити́ною. Быть беременной. Борз. у. Я тоді оцією дівчиною ходила. Черн. у. Ні однією дитиною не було їй так важко ходити. Грин. II. 8. А я другою дівчиною ходила, третього дня і знайшла. Г. Барв. 284. 6) — до ві́тру. Испражняться. Лебед. у. 7) — на́висом біля ко́го. Неотступно ходить за кѣмъ. НВолын. у. 8) — під обу́хом. Находиться подъ страхомъ за свою участь. НВолын. у. 9) — по пра́вді. Поступать правдиво, служить правдой. Я кождому було по правді хожу. Федьк. 10) — своїм ро́бом. Дѣйствовать, поступать по своему, самостоятельно. См. еще роб. 11) — у тяжі́. Быть беременной. Жінка тоді у тяжі ходила. Канев. у. 12) — хо́дором. Дрожать, быть въ движеніи, волноваться. Плечі й груди аж ходором ходять. Левиц. I. 133. Од гучних мазурок ходять ходором палати. К. Досв. 22. Перед паном Хведором ходить жид ходором, і задком, і передком перед паном Хведірком. Шевч. 138. Дивись, як ходором заходив, мов опарений. Полт. г. Ум. Ходи́тоньки, ходу́ні, ходу́сі, ходу́сеньки. Мої любі вечерниченьки! вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки. О. 1862. IV. 4. (Нп.).
Ході́льник, ка, м. Ходокъ.
Ході́льниця, ці, ж. Ходокъ (о женщинѣ). Така вже з мене старої ходільниця. Черк. у.
Ході́ння, ня, с. Хожденіе. Черк. у.
Хо́дка, ки, ж. 1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку. Морд. Пл. 25. 2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. Зміев. у. 3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі! МВ. I. 4) Хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали. Борз. у.
Ходни́к, ка́, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. I. 69.
Ходня́, ні́, ж. = Хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора. Харьк.
