Ху́тко нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ном. № 7737. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Кіев. у. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ном. № 5603. Ум. Хуте́нько. Рудч. Ск. I. 172. Хутенько йди! МВ. (О. 1862. III. 43).
Хутні́й, сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! НВолын. у. Чуб. II. 78. Тра хутній стола застелити. Драг. 24.
Хуторе́ць, рця́, м. Ум. отъ хутір.
Хутори́ще, ща, с. Мѣсто для хутора, мѣсто, гдѣ былъ ху́тір. Дворище яке, чи хуторище. К. ПС. 82.
Хуторни́й, а́, е́ = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. ХП. 111.
Хуторо́к, рка́, м. Ум. отъ хутір.
Хуторя́нець, нця, м. = Хуторянин. Мет. 373.
Хуторя́нин, на, м. Житель ху́тора, живущій на ху́торі. Стор. М. Пр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Хуторя́нка, ки, ж. Живущая на ху́торі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Стор. II. 216. Ум. Хуторя́ночка. Левиц. Пов. 176.
Хуторя́нський, а, е. Свойственный хуторя́нам. Прості хуторянські звичаї. К. (О. 1861. I. 117). Хуторянські вечори. Левиц. Пов. 146.
Ху́тра, ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Хутри́на, ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у.
Ху́тро, ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. Греб. 317.
Хутро́ваний, а, е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой. НВолын. у.
Хутрува́ння, ня, с. 1) Подбивка мѣхомъ. 2) Обшивка шалевками.
Хутрува́ти, рую, єш, гл. 1) Подбивать мѣхомъ. 2) — піч. Обмазывать глиной печь. Рудч. Ск. II. 57. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи. Чуб. V. 917. 3) — две́рі. Вставлять косяки дверные. 4) — чо́боти. Пришивать подкладку въ сапоги. См. Футрува́ти.
Хутря́ни́й, а, е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. II. 129.
Хутря́нка, ки, ж. Шубка женская. КС. 1893. XII. 449. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч. О. 1862. VII. 41.
Ху́тче, хутчі́й, хутчі́ш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Рудч. Ск. II. 70. Як би то хутче побачитись. МВ. I. 7. Іди ж хутчій, не бався! Г.-Арт. (О. 1861. III. 84).
Хух, ху, м. Дуновеніе. Бери, жінко, в черепок хуху і святого Духу. Драг. 39. (Изъ заговора). Пусти́ти на хух. Пустить на вѣтеръ. Ном. № 10825. Ні ху́ху, ні ду́ху. Ни души, никого нѣтъ. В печі́ вже ні ху́ху, ні духу. Въ печи уже совершенно погасло.
Ху́хкати, каю, єш, гл. = Хухати.
Хухнавий, а, е = Гугнявий. Шух. I. 33.
Ху́хнути, ну, неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. I. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.
Ху́хрити, рю, риш, гл. = Лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.
Ху́хряти, ряю, єш, гл. Сортировать, разбирать. Александров. у.
Хуху́ля, лі, ж. = Хохуля.
