Цина́мон, ну, м. Корица. МУЕ. I. 109.
Цинамо́новий, а, е. Коричный. Цинамонова масть. Мета, 1863, Жовтень, 124.
Цингако́ра, ри, ж. ? А на йому цингакора, у цингакорі сім шеляжків. Чуб. III. 455.
Ци́нґель, ґля, м. Щегленокъ. Вх. Уг. 274.
Ци́ндра, ри и ци́ндря, рі, ж. 1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. I. 63. (Черниг.). Мил. М. 102. 2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.
Ци́ндрити, рю, риш, гл. Расточать, мотать. Лубен. у. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Ци́ндря. См. Ци́ндра.
Цино́бра, ри и цино́бря, рі, ж. Киноварь. Мил. М. 22. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю. Кіев. у.
Цино́вий, а, е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. III. 176. Шух. I. 278.
Ци́нтір, ру, м. = Цви́нтарь. Вх. Уг. 274.
Ци́прис, са, м. Кипарисъ. МУЕ. I. 175.
Цира́нка, ки, ж. Порода утокъ. Ум. Цира́ночка. Ой, на ставу, на ставочку піймав качур цираночку. Гол. II. 516.
Ци́рка, ки, ж. Родъ мережки 1. Шух. I. 155, 156. См. Ціркова́ник. Ум. Ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
Ци́ркати, каю, єш, гл. Доя, выжимать струю молока. Харьк.
Цирклюва́ти, лю́ю, єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей. Алв. 6.
Ци́ркул, ла, м. Округъ, волость. Галиц.
Ци́рочка, ки, ж. Ум. отъ цирка.
Цита́ти, та́ю, єш, гл. Играть въ четъ и нечетъ.
Цитри́на, ни, ж. Лимонъ. Видусив го, як цитрину. Фр. Пр. 169. Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. Рудч. Ск. II. 204. Ум. Цитри́нка.
Цитри́нка, ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. I. 5.
Цитри́новий, а, е. Лимонный. Желех.
Цитува́ти, ту́ю, єш, гл. Цитировать.
Цить, ци́тьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. „Та цитьте, чортові сороки!“ — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. VI. 14.
Ци́фра, ри, ж. 1) Цифра. 2) мн. Особаго рода вензеля на брюкахъ или верхней одеждѣ изъ нашитыхъ снурковъ. Гол. Од. 79.
Цифрува́ти, ру́ю, єш, гл. Украшать вензелями изъ снурковъ брюки или верхнюю одежду. Гол. Од. 79.
Цихвирува́ти, ру́ю, єш, гл. Порицать, осуждать. Почала перед ним батька цихвирувати.
Ци́хвіра, ри, ж. Цифры, цифирь. Арабську цихвіру, мовляв, закон турецький, всі тямлять. Греб. 388.
Цица́к, ка́, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 176.
Ци́цечка, ки, ж. Ум. отъ цицька.
Ци́цінька, ки, ж. Ум. отъ циця.
Ци́цовий, а, е. Ситцевый. Цицова спідниця. Св. Л. 80. Цицова жилетка. Левиц. Пов. 181.
Цицу́ля, лі, ж. Сахарная груша. Вх. Лем. 480.
Цицу́ня, ні, ж. Ум. отъ циця.
Ци́цька, ки, ж. Женская грудь. Відпала му від рота цицька. Там йому́ жа́ба й ци́цьки дасть. Тамъ ему и смерть. Ном. № 4322. Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. Рудч. Ск. II. 19. Ум. Ци́цечка. АД. I. 149.
Цицька́та. Грудастая, съ большими грудями. Цицьката дівка.
Цицькови́й, а́, е́. Грудной. У мене дитина цицькова, то не можна на місто піти. Канев. у. Цицькове́ теля́. Теленокъ сосунъ. Херс.
Ци́ця, ці, ж. Дѣтск. = Ци́цька. Ум. Ци́цінька, цицу́ня.
Циця́тий, а, е = Цицька́тий. Старшая дружка цицята, а другая черевата. Р. Макс.
Ці, меж. Крикъ на козъ, когда ихъ гонятъ. Шух. I. 211. См. Ци.
Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Ці́ва, ви, ж. 1) Цѣвка въ шестернѣ. Черниг. у. Мик. 481. 2) Шпулька для наматыванія нитокъ. МУЕ. III. 14, 15.
Ці́вати, ваю, єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.
