тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи. МВ. II. 9.
Ці́лий, а, е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Ном. № 5058. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ном. № 3220. Ледащо з цілого світа. Ном. № 2954. Газда цілою губою. Ном. № 10102. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Рудч. Ск. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. Рудч. Ск. I. 188. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Ном. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Ном. № 9935. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. К. Іов. 42. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. Ціле́нький, ціле́сенький. Чуб. У. 687.
Ціли́к, ка, м. = Цілина́. Черк. у.
Цілина́, ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став на толоці. Нп. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. Ум. Ціли́нка.
Ціли́нний, а, е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.
Ціли́тель, ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.
Ціли́ти, лю́, ли́ш, гл. Исцѣлять.
Ці́лити, лю, лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.
Ці́литися, люся, лишся, гл. Цѣлиться, мѣтить. Куди ти цілишся, що не видно ні птиці, нічого? Рудч. Ск. II. 80.
Ціли́ця, ці, ж. 1) = Цілина́. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. I. 16.
Цілі́ндра, ри, ж. Цилиндръ въ ружьѣ, на который надѣваютъ пистонъ. Черк. у.
Цілі́ненький, а, е = Цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть. НВолын. у.
Цілі́сінький, а, е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Рудч. Ск. II. 175. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш? Рудч. Ск. II. 81.
Ці́лість, лости, ж. Цѣлость.
Ціліський, а, е = Цілісінький. Ціліський вік лиш горювали. Млак. 88.
Ці́лка, ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Цілки́й, а́, е́. 1) Мѣткій. Кіев. у. 2) Цілка річ. Вещь понятная. Вх. Лем. 480.
I. Цілко́вий, а, е. Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить? Черк. у.
II. Цілко́вий, вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.
Цілко́м, нар. 1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у. 2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у. 3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
Цілни́к, ка́, м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). НВолын. у. 2) Цілнико́м поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. НВолын. у.
Цілоде́нне, нар. Цѣлый день. Желех.
Цілоде́нний, а, е. Продолжающійся цѣлый день. Желех.
Цілорі́чний, а, е. Продолжавшийся круглый годъ. Цілорічна праця.
Цілосві́тній, я, є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха. Левиц. Кож. 86.
Цілува́ння, ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Грин. III. 171. Не словами, цілуванням любощі говорять. К. МБ. III. 250. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14, Ум. Цілува́ннячко.
Цілува́ти, лу́ю, єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9.
Цілува́тися, лу́юся, єшся, гл. Цѣловаться. З панами добре знаться, та не дай Бог цілуваться. Ном. № 1198.
Цілу́х, ха́, м. = Тара́ня. НВолын. у.
Цілу́шка, ки, ж. = Окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Цілце́м, нар. = Цілко́м. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. I. 203.
Ціль, лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.
Цільба́, би́, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу. Чуб. I. 165.
