Червакови́тий, а, е = Червивий. Черваковитий оріх. Вх. Лем. 482.
Червачо́к, чка́, м. Ум. отъ червак.
Черве́ний, а, е = Червоний. Угор. Червене вино. Гол. II. 712. Вільха червена. Гн. I. 26.
Червени́ця, ці, ж. 1) Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. II. 27. 2) Родъ красной глины. Вх. Лем. 482.
Червені́ти, ні́ю, єш, гл. Краснѣть. Угор.
Червенобо́чка, ки, ж. Порода грушъ. Вх. Уг. 274.
Червеноду́пец, пца, м. Пт. Ruticilla phoenicura. Вх. Уг. 275.
Че́рвень, вня, м. 1) = Червець 1. 2) = Червець 2. Вх. Пч. I. 5.
Червеня́к, ка́, м. 1) Пт. Erythacus rubecula. Вх. Уг. 275. 2) Пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12. Ум. Червенячо́к.
Че́рве́ць, вця, м. 1) Мѣсяцъ іюнь. Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця. Дещо. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: че́рвець). 2) Кошениль, Coccus cacti. МУЕ. III. 165. Польская кошениль, Coccus polonicus. 3) —вцю. Шелкъ, окрашенный кошенилью. 4) Кровь изъ дѣвственной плевы. Маркев. 141. 5) Раст. Potentilla argentea L. ЗЮЗО. I. 132.
Черви́вий, а, е. Съ червями, червивый. Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа. Ном. № 8499.
Черви́віти, вію, єш, гл. Червивѣть. Черк. у.
Че́рвити, ся, влю, ся, виш, ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червит. Вх. Зн. 79.
Черви́ця, ці, ж. Насѣк. Coccus ligniperda. Вх. Пч. I. 5.
Черви́шник, ка, м. 1) Мѣсто, гдѣ есть червь? черви? Поможи мені, Мати Божа, сі зуби зашептати, із під їх черви викликати. Черви, червишники! і не я їх викликаю.... (Заговоръ отъ боли зубовъ). Мил. М. 77. 2) Раст. Potentilla argentea L. которымъ лѣчатъ скотъ отъ червей. Борз. у. ЗЮЗО. I. 132. См. Червець 5, червчик, черчик.
Черві́нець, нця, м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ном. № 1386. Ум. Черві́нчик. Червінчики бряжчать. Гліб.
Черві́нка, ки, ж. 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.
I. Че́рвінь, вені, ж. = Червінька. Шух. I. 262, 263.
II. Че́рвінь, веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті. Щог. Сл. 17.
Черві́нька, ки, ж. Охристое коричнево-красное красящее вещество (для глиняной посуды). Вас. 182.
Червінько́вий, а, е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184.
Червіти, вію, єш, гл. Болѣть. Мнж. 194.
Че́рво, нар. Красно. Сонце сіда черво. Мнж. 194.
Червона́стий, а, е = Червонястий. Херс.
Черво́ний, а, е. 1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. 2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Чуб. V. 428. Ум. Червоне́нький, червоне́сенький. Червоненькі черевички. Рудч. Ск. I. 16. См. Червений, черлений, челлений.
Червони́ти, ню́, ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62.
Черво́ність, ности, ж. Краснота. Желех.
Червоні́ти, ні́ю, єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. МВ. I. 81. Небо, палаючи, почина червоніти. МВ. II. 65.
Черво́но, нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно. МВ. II. 75.
Червонобо́кий, а, е. Краснобокій. Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині. Св. Л. 204.
Червонове́рхий, а, е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі. Морд. Он. 58.
Червонови́дий, а, е. Краснолицый, румяный. Черк. у. Левиц. Пов. 297.
Червоногру́дий, а, е. Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ). Греб. 390.
Червоножо́втий, а, е. Красно-желтый, оранжевый. Червоножовтий лист (в-осени). Щог. Сл. 108.
Червонозло́тий, а, е. Золотисто-красный. Горобина раскинула зелений намет і рясно на їй ягід червонозлотих. МВ. I. 156.
Червонокри́лий, а, е. Съ красными крыльями. Желех.
Червоноли́ций, а, е = Червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. МВ. I.
