чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.
Чесно́та, ти, ж. Добродѣтель. Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене. Г. Барв. 373.
Чесну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь. Харьк.
Чесня́к, ка́, м. Честный человѣкъ. Мнж. 194.
Че́стень, ня, м. Памятникъ, монументъ. Встрѣчено только у Кулиша. К. Дз. 54. К. Дз. 59. Хто чесно привітав твій честень мармуровий? К. Дз. 59.
Честь, ти, ж. Честь. Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я. Ном. № 10008. Я б і сказав тобі, та честь на собі́́ кладу́. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ. Ном. № 3582.
Че́ськи, нар. Въ выраженіи: по че́ськи. Честью, какъ слѣдуетъ. Коли прийшов, вражий сину, то по чеськи сядь. Чуб. V. 955.
Четвер, рга́, м. Четвергъ. У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла. МВ. I. 78. Середа нехай не трапляється наперед четверга. Ном. № 532. — жи́лавий, жи́лний. См. Жилавий.
Четверго́вий, а, е. Четверговый. Грин. III. 558.
Че́тверень, рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.
Четвери́к, ка́, м. Четверикъ, четверка. Пішов четвериком орать. Рудч. Ск. I. 180. Ум. Четверичо́к.
Четвери́нка, ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно). Ном. № 284, стр. 298.
Четверни́к, ка́, м. Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. См. Трійник, п'ятерик и пр.
Четверни́ця, ці, ж. Четверка воловъ. Ум. Четверни́чка. А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою. Гол. II. 17.
Четверня́, ні́, ж. Четверка. Пан четвернею пробіжить. МВ. I. 22.
Четверня́к, ку́, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.
Че́тверо, числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. Ном. Заг. № 463. У неї вже четверо дітей. Харьк.
Четверта́к, ка́, м. 1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. Четвертачо́к.
Четверта́ка, ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.
Четве́ртий, а, е. Четвертый. Живе Олеся рік і другий, і третій, і четвертий. МВ. I. 45. Ум. Четве́ртенький. Ляхів-панів у нічку у четвертеньку так як кабанів заганяйте. АД. II. 115.
Четверти́на, ни, ж. 1) Четвертая, часть, четверть. Четверти́на са́ла. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. Доїв окрайця й сала четвертину. Мкр. Н. 10. 2) Четверти́на про́са, жи́та и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить). Рудч. Ск. I. 89. 3) Четверть кварты. Четвертину горілки купи. Грин. I. 188. Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою. Мир. ХРВ. 195. 4) Четвертая часть дубовой болванки. Вас. 148. Ум. Четверти́нка.
Четвертува́ти, ту́ю, єш, гл. = Чвертувати. Греб. 366. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду. Стор. М. Пр. 36.
Че́тверть, ти, ж. 1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п'яти четвертей снігу. О. 1862. IV. 92. 2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці. Грин. I. 110.
Четвертя́к, ка, м. Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.
Четверува́тися, ру́юся, єшся, гл. Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міус. окр.
Четверу́ха, хи, ж. Мѣра поля: ¼ загона. Черниг. г.
Четві́рко, числ. Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.
Чете́н, на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Четирня́, ні́, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екатериносл.
