Ша, меж. Тише! Молчать! Черк. у. Їжте, гості, а ви, діти, ша! Ном. № 11980.
Ша́бас, су, м. = Шабаш.
Шабатува́ти, ту́ю, єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. I. 73.
Шабату́рка, ки, ж. Переплетъ. Під пахвою „алеф-бет“ в новій шабатурці. Рудан. I. 61.
Ша́баш, шу, м. Празднованіе субботняго дня у евреевъ. Поспіша, як жид на шабаш. Ном. № 11429.
Шабаші́вка, ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.
Шабашко́вий, шабашо́вий, а, е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.
Шабашува́ти, шу́ю, єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували. АД. II. 27.
Шабе́ленька, шабе́лечка, ки, ж. Ум. отъ шабля.
Ша́белька, ки, ж. Ум. отъ шабля.
Шабе́льний, а, е. Сабельный.
Шабельта́с, са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.
Шабльо́ваний, а, е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані. К. ЧР. 64.
Шаблю́ка, ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.
Ша́бля, лі, ж. 1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Чуб. III. 277. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. Ном. 2) = Міч 2. МУЕ. III. 964. Ум. Ша́белька, шабе́ленька, шабе́лечка. КС. 1882. X. 40. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Макс. Із під бока шабеленьку витягає. Мет. 182.
Шабува́ти, бу́ю, єш, гл. У гребенщиковъ: съ обыкновенной столярной пилы состругивать напильникомъ бока, чтобы полотно стало очень тонкимъ и пригоднымъ для работы. Вас. 169.
Ша́вкати, каю, єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає? Драг. 166.
Шавку́н, на́, м. Мускусная утка. Херс. Ничипоре! дивись лишень — що там ніби мріє? Чи то шавкун, чи то баклан далеко чорніє. Морд. К. 32.
Шавлі́я, лі́ї, ж. Раст. Шалфей, Salvia officinalis. Ном. № 14137. Посію я шавлію рано у неділю. Черк. у. Ум. Шавлі́єчка.
Шаг, га́, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Рудч. Ск. II. 27. Був шаг, та в кешені розтерся. Ном. Ум. Шажок. Грин. III. 244. Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! Ном. № 10595.
Шага́ти, га́ю, єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.
Шагну́ти, гну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ шага́ти. А з печі як попре, як шагне. Канев. у.
Шагови́й, а́, е́. Грошевый. Була б шагових бубликів узяла, то й стало б усіх обділити.
Шадели́на, ни, ж. = Ошада. Вх. Лем. 450.
Ша́дий, а, е. Сѣдой. Вх. Зн. 81.
Ша́дровий, а, е. Съ трещинами. Угор.
Шаду́ля, лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти. Вх. Лем. 484.
Ша́єчка, ки, ж. Ум. отъ шайка.
