Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/996

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Шажо́к, жка́, м. Ум. отъ шаг.

Ша́йба, би, ж. Плоское кольцо, надѣваемое на оси между внутреннимъ концемъ колеса и серединой оси, чтобы колесо не терло ось. Лохв. у. Ум. Ша́йбочка. Щоб колесо не скреготіло, так як у плузі і щоб вісі не виїдало, то треба, у вісі таку залізну шайбочку задовбати. Канев. у.

Ша́йварок, рку, м. = Шарварок. Подольск. г.

Ша́йда, ди, ж. Часть ткацкаго станка. Вас. 165. См. Верстат. Подольск. г.

Ша́йка, ки, ж. = Шалька. Зробив ваги, повішав на брамі, кладе на їдну шайку мамин чепець, а на другу жменю клоча. Драг. 99. Ум. Ша́єчка.

Ша́йність, ности, ж. Честь, почтеніе. Як він робив, така йому й шайність. НВолын. у. Людям чини шайность, а коло себе май охайность. Ном. № 11249.

Шайну́ти, ну́, не́ш, гл. Дунуть. Як шайнули буйні вітри. Гол. III. 107.

Шайта́н, на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан. Котл. Ен. V. 44.

Шайтур, ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.

Ша́кша, ші, ж. Селезенка у овцы. О. 1862. V. Кух. 39.

Шал, лу, м. Бѣшенство. Желех.

Шалаба́стер, стру, м. Алебастръ. Фр. Пр. 8.

Шала́ва, ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ. Черном.

Шала́вистий, а, е. Медлительный. Черном.

Шаламатня́, ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.

Шаламо́к, мка́, м. Еломокъ, еврейская ермолка. Чотирі жиди під одним шаламком. ЕЗ. V. 228.

Шала́нда, ди, ж. Родъ рѣчного судна: плоскодонная лодка, иногда носъ и корма не острые, а прямые, четырехугольные. Браун. 19.

Шалапу́т, та, м. 1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ. 2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.

Шалапу́тнява, ви, ж. Плутни, надувательство.

Шалапу́тство, ва, с. 1) Легкомысленность, сумасбродство. 2) Раціоналистическая секта, отрицающая церковную іерархію и обряды.

Шала́та, ти, ж. = Салата. Ум. Шала́точка. Посіяла шалаточку, на шалаті дрібне зерно. Гол.

Шала́тися, лаюся, єшся, гл. Слоняться. Черном. Шалавсь увесь день по городу. Лохв. у. Шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая. Лохв. у.

Шала́хва, ви, ж. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.

Шала́ш, ша́, м. = Хата. Шух. I. 88.

Шалдува́ти, ду́ю, єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шалдує. Борз. у.

Шале́вий, а, е. Сдѣланный изъ шали. Черк. у. Я оддав би шалевий свій пояс. К. ЧР. 114. Шалевим поясом підперезаний. Стор. М. Пр. 76.

Шал́енець, нця, м. Безумецъ.

Шале́ний, а, е. Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. Бігала як би шалена. Котл. Ен. I. 34. Шалена муха вкусила за ухо. Ном. № 3381. П'яний чоловік рівнатся до шаленого пса. Гн. I. 86.

Шалени́стий, а, е. Шальной. Вх. Уг. 276.

Шале́нство, ва, с. Безуміе.

Шаленяк, ка, м. = Шаленець. Вх. Уг. 276.

Шаливіра, ри, м. = Шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли? Гол. I. 25.

Шалиґа́н, на, м. Плутишка, мошенникъ. Борз. у.

Шалина́, ни́, ж. Густая заросль въ лѣсу. Хлопці..... побігли десь у шалину, в ліс. Грин. ІI. 183. Повів його у лісі не стежками, а шалиною. Чигир. у. У шалині отам вовки. Черк. у.

Шалі́вка, ки, ж. Шалёвка. Черк. у.

Шалі́ти, лі́ю, єш, гл. Безумствовать, сумасбродствовать. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Ном. № 1055. Волос сивіє, а голова шаліє. Ном. № 8692.

Шало́н, на, м. Эшелонъ. Пятигор. окр.

Шалта́й, тая́, м. Сорванецъ. Вночі якісь шалтаї йшли та й затаскали його. Мнж. 111.

Шалупа́йка, ки, ж. = Лушпина. О. 1862. VIII. 49.

Ша́ль, лі, ж. 1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль. Шевч. 553. 2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. Лебед. у.

Шальві́р, ра, м. = Шальвіра. Козаче-