шальверю, не губ моє серденько. Гол. I. 126.
Шальві́ра, ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого. Брацл. у.
Шальві́я, вії, ж. = Шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. I. 64.
Ша́лька, ки, ж. 1) Чашка на вѣсахъ. Мн. ша́льки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86. 2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.
Шальо́вка, ки, ж. = Шалівка. Поклали шальовки соснові. Котл.
Шальово́, нар. Вздоръ, пустяки. Шальово! каже: — захочу, так моє буде зверху. Лебед. у.
Шальо́н, на, м. Родъ одежды. Привіз мені золоті дари, дорогі дари: тонкий рубок, дорогий шальон по саму землю. Чуб. III. 404.
Шальтатися, таюся, єшся, гл. = Швандяти. Вх. Лем. 484.
Шалюва́ти, лю́ю, єш, гл. Обивать шалевкой.
Шам, меж., выражающее быстрыя и легкія движенія съ сопровождающимъ ихъ шумомъ, напр. шаги, движенія серпа у жницы и пр.
Ша́мати, маю, єш, гл. 1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом. Грин. III. 67. 2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв. Вас. 212.
Ша́мкати, каю, єш, гл. Ходить проворно.
Шамки́й, а́, е́. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. МВ. II. 37. Шамкий у роботі. Черк. у.
Ша́мко, нар. Проворно, скоро, быстро. Шуми ж, вітре буйнесенький, в хмарі й на землі, ганяй же ти шпарко-шамко човни по воді. О. 1861. XI. 44. Ум. Шамке́нько. Шамкенько жне. Черк. у.
Шамну́ти, мну́, не́ш, гл. 1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) так попід ногами і шамнув. О. 1861. V. 69. 2) Поналечь на весла. Вас. 212. Шамни разом, друзі, — крикнув Карпо. І гребці шамнули; а байдак полетів неначе на крилах. Левиц. Пов. 350. 3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. Ніхто не писне, не шамне. Кролев. у. Ніщо не шамне. Лохв. у.
Шамота́тися, та́юся, та́єшся, гл. Шевелиться, возиться, рваться. Зміев. у. Як його надушить, то мало не згинув. Що він ся шамотав, не міг з себе зсадити. Драг. 48.
Шамоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.
Шамотня́, ні́, ж. 1) Шелесть, шорохъ. 2) Суетня, возня.
Шамо́тнява, ви, ж. = Шамотня.
Шампа́нка, ки, ж. Сортъ картофеля. МУЕ. I. 101.
Шамри́ти, рю́, ри́ш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. Харьк. у. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. Новомоск. у. До́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ. Зміев. у.
Шамроті́ти, рочу́, ти́ш, гл. = Шамрі́ти. Прилуц. у.
Шамря́ти, ря́ю, єш, гл. 1) = Шамрити. Харьк. у. 2) Сумлі́ння шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться. Св. Л. 297.
Шамті́ти, мчу́, ти́ш, гл. = Шамотіти. Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві. О. 1862. II. 65.
Шамуші́ння, ня, ж. = Лушпиння. Рк. Левиц.
Шамша́, ші́, об. Шамкающій, шамкающая.
Шамши́ти, шу́, ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. Кролев. у. На їй усе аж шамшить.
Ша́на, ни, ж. Почтеніе, уваженіе, честь. Життя панське, та шана собача. Грин. 235. Ой я водила і визволяла, а мені молодій одна шана. Нп. Ти окрив його красою, шаною царською. К. Псал. 47.
Шандара́к, ка́, ж. = Андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна. Козел. у.
Шанда́рик, ка, м. Пт. = Одуд. Шух. I. 23.
Ша́ндра, ри, ж. 1) Раст. а) Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. I. 178. Кучерява шандра. Лебед. у. б) Marrubium vulgare L. ЗЮЗО. I. 128. в) Marrubium album L. Мил. М. 33. г) Calamintha Clinopodium
