Бляхівка, ки, ж. Жестянка емкостью в один литр. Шух. I. 101.
Бляхма́н, на́, м. Туман перед глазами. Бляхмана́ пуска́ти, бляхмано́м очі зане́сти кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль в глаза. Желех.
Бляхува́ти, у́ю, єш, гл. 1) Покрывать жестью. 2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатериносл. у. 3) У Котляревского употреблено в значении: чеканить, выковывать из металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.
Бляша́ний, а, е. 1) Жестяной. 2) О крыше: железный. Палати… з бляшаною покрівлею. Мир. ХРВ. 103.
Бляша́нка, ки, ж. 1) Жестянка. 2) Мера для водки: осьмушка. Брацл. у. Випив пів бляшанки. Рудан. I. 68. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Фр. Пр. 180. Ум. Бляшаночка.
Бля́шечка, ки, ж. Ум. от бляха.
Бля́шка, ки, ж. 1) Ум. от бляха. 2) Головной убор невесты. Kolb. I. 43.
Бо, сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Нп. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Нп. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв.
Боба́лька, ки, ж. Клецка, род галушки. Вх. Лем. 393.
Бобальчаки́, кі́в, м. мн. = Бобалька. Вх. Лем. 393.
Бобачик, ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Бобе́р, бра́, м. 1) Бобр. Castor fiber. Грин. III. 135. Чорні бобри на шубойку. Чуб. III. 474. 2) Род детской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. Бобрик, бобричок.
Бо́бик, ка, м. 1) Ум. от біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. I. 99.
Боби́на, ни, ж. Одно зерно боба. Ум. Бобинка, бобиночка.
Боби́р, ря́, м. Рыба: Acerina rossica Pall. ерш. Шейк. Вх. Пч. II. 18. Ум. Бобирець, бобирчик.
Бобире́ць, рця́, боби́рчик, ка, м. Ум. от бобир.
Боби́ще, ща, м. Ув. от біб. ЕЗ. V. 149.
Бобівни́к, ка́, м. Раст.: а) Trifoliura fibrinum, бобовник, вахта; б) Butomus umbellatus. Лв. 97.
Бобко́вець, вця, м. Раст. лавр. Желех.
Бобко́вий, а, е. Лавровый. Желех. Бобкове листя. МУЕ. I. 109.
Бобо́вий, а, е. Бобовый. Ой бо мої кучерики як бобові струки. Чуб. V. 36.
Бобови́ння, ня, с., бобови́ця, ці, ж. Стебли бобов. Ум. Бобовиннячко.
Бобо́вник, ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. I. 128.
Бобо́вх, меж. = Шубовсть. Бобовх у воду.
Бобов'янка, ки, ж. = Бобовиння. Вх. Лем. 393.
Бобо́к, бка́, м. Ум. от біб.
Бобору́нка, ки, ж. = Бобрунка. Вх. Уг. 228.
Бо́брик, ка, м. 1) Ум. от бобер. 2) Род медной пуговицы; такие пуговицы гуцулы изготовляют сами, употребляя их для украшения кожаных поясов, кож. сумок и пр. Шух. I. 126, 127, 278.
Бо́бричок, чка, м. Ум. от бобер.
Бобро́, бра́, м. = Бобер 1. Харьк. у.
Бобро́вий, а, е. Бобровый. Мій кожух новий, ковнір бобровий. Нп. Боброва шапка. Чуб. III. 294.
Боброви́к, ка́, м. = Бобровник.
Бобро́вник, ка, м. Охотник на бобров, бобровый промышленник.
Бобруниця, ці, ж. Насек. = Сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Бобру́нка, ки, ж. = Бобруниця. Вх. Лем. 393.
Боб'ястий, а, е. О смушках: с крупными слабыми завитками. Вас. 198.
Бов! меж. Подражание удару колокола.
Бовва́н, на, м. Идол, кумир, истукан.
Боввані́ти, ні́ю, єш, гл. Виднеться вдали. На небі чистому ген хмара бовваніє. Греб. 367.
Бовва́нський, а, е. Идольский.
Бовваня́чити, чу, чиш, гл. = Бовваніти. Дивлюсь — щось бовванячить під селом.
Бовга́р, ра, м. Болгарин. К. МБ. XI. 154.
Бовга́р, ря́, м. Пастух рогатого скота у гуцулов. Шух. I. 189.
Бовга́рка, ки, ж. Загон для скота, то же, что и загорода. Шух. I. 186.
Бо́вдур, ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбиралась. Вийняли вони із печі чере-
