Божеві́льно, нар. Безумно, как сумасшедший. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. I. 123.
Божеві́льня, ні, ж. Больница или дом для умалишенных. Шейк.
Божево́літи, лію, єш, гл. Сходить с ума. Єв. І. X. 20.
Бо́женькатися, каюся, єшся, гл. = Божитися. Желех.
Бо́женько, ка, м. Детск. Бог. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. I. 18.
Божестве́нний, а, е. Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848.
Божество́, ва́, с. Божество. К. МХ. 10. Ольга тепер здавалась йому божеством. Левиц. Пов. 284.
Бо́жечко, ка, м. = Боженько. Вх. Уг. 228.
Боже́чок, чка, м. Крестик нательный. Мил. М. 60.
Божи́дерев, ва, м. — ди́кий = Біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Бо́жий, а, е. 1) Божий, божеский. Божа воля, божа й сила. Ном. Усе божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до божого дому. Харьк. г. 3) Бо́жа ма́ти. Богоматерь. 4) Бо́жий дар. Причастие. До божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) Бо́же де́рево = Біждерево. 6) Бо́жа по́стіль. Смертный одр. Скоро мати старая, лежачи на божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) Бо́жа пта́шка. Пчела. Ном. № 409. 8) Бо́жа роса́. Молоко. О. 1862. IV. 89. За божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) Бо́жа ру́чка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. I. 132. 10) На бо́жій доро́зі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на божій дорозі. Кв. 11) Бо́жу хвалу́ за хвіст тягти́. Звонить в колокола (насмешл.). 12) На бо́же да́ти. Дать на службу церковную, на молебен. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на боже, Миколаю. Дала на боже карбованця. НВолын. у. 13) Іди́ ж ти в бо́жу путь. Иди с богом. Мет. 15. 14) Святий та бо́жий. Говорится о человеке, прикинувшемся кротким и добродетельным. Левиц. Пов. 314.
Божи́тися, жу́ся, жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Божи́ця, ці, ж. = Богиня. Шейк. Каже одуд до бога: «Зроби, боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею. Рк. Левиц.
Божи́ще, ща, с. Идол. К. МХ. 13. Велик господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, господь же сотворив вселенну. К. Псал. 221.
Божі́ння, ня, с. Божба. Борз. у. Божіння тобі нічого не поможе. НВолын. у.
Бо́жка, ки, ж. = Божіння. Шух. I. 41.
Божка́р, ря́, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Божкода́йло, ла, м. = Божкар. (Галиц.). Желех.
Божкоро́діти, джу, диш, гл. Фокусничать. (Галиц.). Желех.
Божкува́ти, ку́ю, єш, гл. Постить. Желех.
Божни́к, ка́, м. 1) = Біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) Рушни́к-божни́к. Полотенце для украшения икон. Вас. 168. 3) Продавец икон. А в нас тоді са́ме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. Божничо́к. Рудч. Ск. II. 27.
Божни́ця, ці, ж. 1) = Божник. Мил. 170. 2) Храм, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці», а п'яниця каже: «ідімо до корчмиці». Ном. № 11728. «Підем до костьола». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!.. Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Св. Л. 86. Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Гн. I. 41. Ум. Божничка.
Божничо́к, чка́, м. Ум. от божник.
Бо́жо, нар. 1) По-божьему. 2) О душевном состоянии: хорошо, приятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Божо́к, жка́, м. 1) Ум. от біг, бог. Фр. Пр. 101. 2) Идол, кумир. 3) Род детской игры. Ив. 4) — сви́нний. Свиной желудок. Вх. Зн. 3. См. Богун 2.
Боз, зу, м. = Бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Бо́зінька, ки, м. Ум. от Бозя.
