Бо́зкий, а, е. Божеский. Да везуть царя до господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Бозна = Біг-зна. Бог знает. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бозна й за віщо вже. Ном. № 3515. Бознаколишній. Очень давний. Хліб черствий, бознаколишній. Рк. Левиц. Бозна що: а) бог весть, что; б) пустяки. Не говоріть бозна чого. Левиц. Пов. 289.
Бозуля, лі, ж. Шишка (на теле), желвак, то же, что и гуля. Вх. Лем. 393. Ум. Бозулька.
Бозу́лька, ки, ж. Ум. от бозуля.
Бозю́сьо, ся, м. = Бозя. Детское ласкательное от бог. О, бозюсю! Вх. Лем. 393.
Бо́зя, зі, м. 1) Бог (детск.). О. 1861. VIII. 8. 2) Бо́зя калачі́ везе́. Так говорят детям, когда гром гремит. То же значение: бозя свариться. Ном. № 564. 3) Піти́ до бозі. Пойти в церковь. Черк. у. Ум. Бозінька.
Боїсько, ка, с. = Тік (у стодолі). Kolb. I. 59. Вх. Лем. 393.
Бо́їти, бо́ю, їш, гл. О молоке: кипеть. Про молоко не можна казати, що воно кипить, лише боїть. Шух. I. 214.
Боїще, ща, с. 1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. МВ. II. 81. Івась кидає свої боїща та руйнування. Мир. ХРВ. 84. 2) Место битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Драг. 262. Или здесь просто = тік ? См. Боїсько.
Бо́йє? меж. Да? в самом деле? Вх. Зн. 3.
Бо́йка, ки, ж. Украинка-галичанка, жительница Бойківщини. Желех.
Бо́йкатися, каюся, єшся, гл. = Боятися. Вх. Уг. 228.
Бо́йкий, а, е. Хороший. Чуб. VII. 574. Славяносерб. у. Їж кашку, — вона бойка. Змиев. у. Бойка дівчина. Змиев. у.
Бойки́ня, ні, ж. = Бойка. Желех.
Бойкі́вський, а, е. К бойку относящийся, ему принадлежащий. Желех.
Бойкі́вщина, ни, ж. Место жительства бойков — погорье Стрыйского и Самборского уездов в Галиции. Гол. I. Вступл. 712.
I. Бо́йко, нар. Хорошо. Змиев. у. Славяносерб. у.
II. Бо́йко, ка, м. Горец-украинец из Галиции, житель погорья Стрыйского и Самборского уездов. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. II. 108.
Бо́йло, ла, с. Битье. Матчино бойло не болить. Грин. I. 238.
Бо́йний, а, е. О заряде: боевой. ЗОЮР. I. 70. Бойний патрон.
Бойни́ця, ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Бо́йня, ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Киев. г.
Бойови́й, а, е. Боевой; военный. Хто на вози бойовії, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101.
Бойови́сько, ка, с. = Бойовище. Федьк. I. 134.
Бойови́ще, ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
Бойовни́чий, а, е. Свойственный бойцу. Шейк.
Бойськи́й, а, е = Бойкі́вський. Желех.
Бойча́к, ка́, м. ? Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж гудзь під оком. Грин. III. 54.
Бойчи́ха, хи, ж. Жена бойка. Желех.
Бойчу́к, ка́, м. Молодой бойко. Желех.
Бо́ка, нар. = Боком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло неньки. К. Дз. 146.
Бока́нь, ня́, м. Полнобокий, бокастый. Желех.
Бокаса́, нар. Боком, бочком. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382.
Бока́та, ти, ж. = Буката. Желех. Ум. Бокатка.
Бока́тий, а, е. Бокастый. Бокатий горщик. Волч. у. Стіг бокатий. Волч. у.
Боківня́, ні́, ж. 1) Судак короче девяти вершков. 2) 500 штук уложенной вместе рыбы. Желех. 3) Утя́ти боківні́. Упасть на бок.
Бо́кла, ли, ж. = Боклаг. Новомоск. у.
Бо́клаг, га, м., боклага, ги, ж. Плоский боченок. Ном. № 3004. Шух. I. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. Боклажо́к.
Боклажо́к, жка́, м. 1) Ум. от боклаг.
