Бося́к, ка́, м. Босяк, оборванец.
Бося́тник, ка, м. Род растения. Желех.
Бот, та, м. Сапог с коротким голенищем. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. ЗОЮР. I. 207. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Грин. III. 286. Ум. Бо́тик.
Ботви́на, ни, ж. Свекловичные листья. Ой через тин да в монастир стежечка в ботвину. Нп. Нарвала ботвини свині. Черниг. у.
Боте́й, те́ю, м. = Отара. Шух. I. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. I. 210.
Ботеле́в, ва, м. Мутовка для пахтанья масла; состоит из ручки (держівно), на конце которой прикреплены накрест две пары брусочков (крила), сквозь концы которых проходит два кольца, свитые из тонкого корня смереки (розкрутці). Шух. I. 214, 141, 106.
Бо́ти, мн. (ед. ч. бота?) Дубовые доски для лодок. Браун. 19.
Бо́тик, ка, м. 1) Ум. от бот. 2) Башмак, ботинок. Бо́тики з очи́ма. Башмаки с металлическими пистонами для снурков. Вас. 162.
Бото́к, тка́, м. Ботинок, полусапожек. На тім паняті (дівчині) рудая сукня, на ножейках ма'т шнуровані бітки. АД. I. 43.
Ботю́к, ка́, м. Ствол дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить… «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили». Млак. 108.
Бо́тя, ті, ж. Кокора в средине лодки, полуобод, поперечный выгнутый деревянный брусок, к которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.
Бо́хало, ла и пр. = Бухало и пр.
Бохон, на, бохуне́ць, нця, м. и пр. = Бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Боцю́н, боця́н, на, м. Аист. Ciconia.
Боча́лка, ки, ж. Небольшой бочонок. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Бочане́ць, нця́, боча́нин, на, м. (мн. боча́ни). Житель противоположного берега реки.
Боча́стий, а, е. Толстобокий. Сиві воли поздихають і бочасті корови. Гол. I. 314.
Бо́ченько, ка, м. Ум. от бік.
Бо́чечка, ки, ж. Ум. от бочка.
Боче́чок, чка, м. Ум. от бік.
Бочи́стий, а, е = Бочастий. Коципинский. І. 23.
Бочи́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Сбочивать, ехать в сторону. Шейк. 2) Смотреть в сторону.
Бочи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Косо, неприязненно смотреть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, якби-м му маму зарізав. Фр. Пр. 112.
Бочи́ще, ща, с. Ув. от бік.
Бочі́й, чія́, м. = Бокшій. Желех.
Бо́чка, ки, ж. 1) Бочка. Шух. I. 250. Горілочки бочка. Чуб. III. 243. 2) Род детской игры. Ив. 46. Ум. Бо́чечка. Чуб. III. 456.
Бочкови́й, а, е. Бочечный. Бочкова олія. Полт. г.
Бочкори (рів? м.), мн. Род кожаной обуви, то же, что и постоли. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.
Бочкува́тий, а, е. Бочкообразный.
Бочку́р, ра́, м. = Очкур. Kolb. I. 35.
Бочо́к, чка́, м. 1) Ум. от бік. 2) Мн. Бочки́. Стенки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.
Бочо́нок, нка, м. = Барило.
Бочу́ля, лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова с белыми боками. Желех. Ум. Бочу́лочка.
Бою́н, на́, м. Трус. К. ПС. 66.
Боягу́з, за, м. = Боюн. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Боязки́й, а́, е́. Боязливый, робкий. Замучена молодиця, печаловита, боязка. МВ. I. 49. Ум. Боязке́нький.
Бо́язко, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязко мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. М. Пр. 58. Ум. Боязке́нько
Боязли́вий, боязни́й, а́, е́ = Боязкий. К. МХ. 17.
Боязли́во, бо́язно, нар. = Боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. I. 17. І сторож бо-
