язно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Боязьки́й, бо́язько. См. Боязкий, боязко.
Боя́рий, а, е = Боярський. Уже коні на стану гогочуть, буяри до коней не хочуть, буярої честі не знають. Грин. III. 550.
Боя́рин, на, м. 1) Боярин. 2) Шафер (на свадьбе). МУЕ. I. 123. 3) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29. Ум. Боя́ронько, боя́рочко. Чуб. V. 939. Не смутіться та боярочки, що короткі та подарочки. Мил. Св. 39.
Бояринува́ння, ня, с. Шаферство.
Бояринува́ти, ну́ю, єш, гл. Быть шафером.
Боя́ронько, боя́рочко, ка, с. Ум. от боярин.
Боя́рство, ва, с. Боярство, бояре. Греб. 328.
Боя́рський, а, е. 1) Боярский. 2) Шаферский. Бере старший боярин боярські шапки і несе їх у хату. МУЕ. I. 123.
Боя́рчик, ка, м. = Боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він буває хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Бо́ясть, ті, ж. Боязнь. Левч. 6.
Боя́тися, бою́ся, їшся, гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Ном. № 4231. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Мет. 105. Ідіть, душі, та й бояйтеся (вм. бійтеся). Грин. III. 147.
Бра = Бра́те. Сокращ. зват. пад. от брат. Дивись, бра, перший раз на своїм віку бачу… що в полі виорюють лина. Рудч. Ск. I. 165.
Бра́вий, а, е. Хороший, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. МВ. (О. 1862. I. 93). Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Балл. 94. Ум. Браве́нький, браве́сенький. Писарець маленький, на личку бравенький. Нп.
Бра́во, нар. Хорошо, красиво. Посл. Ум. Браве́нько, браве́сенько.
Бра́га, ги, ж. 1) Брага, род напитка (из просяного солода). Маркев. 170. Чуб. VII. 447. Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. Котл. Ен. I. 11. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку. Котл. Ен. I. 19. 2) Брага, спущенный затор, — им кормят скот. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Котл. Ен. II. 15. Ум. Бра́жка. АД. II. 33, бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Чуб. III. 106. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая? Чуб. V. 51.
Брагова́р, ра, м. Заторный чан. Шейк.
Бра́жечка, бра́жка, ки, ж. Ум. от брага.
Бражни́й, а, е. Откормленный брагой. Бражна корова. НВолын. у.
Бра́жник, ка, м. 1) Чан для браги. 2) Продавец браги.
Бра́жниця, ці, ж. Продавщица браги.
Бражу́ха, хи, ж. = Брага. Насіяла гречухи, наробила бражухи. Чуб. V. 1136.
Бразилі́я, лії, ж. Род цветка. См. Бразоля. Попід гору високую росте бразилія. Гол. II. 734.
Бразолі́йний, а, е. Имеющий цвет синего сандала или окрашенный синим сандалом. Крашанки бразолійні. Сим. 283.
Бразолі́йник, ка, м. Горшок, в котором варят сандал.
Бразолі́я, лі́ї, ж. Темносиний сандал, древесина дерева Caesalpinia brasiliensis. МУЕ. I. 175.
Бразо́ля, лі, ж. Род цветка. См. Бразилія. Дівчата… в квітках і широченних стрічках, наче ті бразолі, маки та лелії. К. ДС. 24.
Брай, брая, м. Инструмент, которым бьют бриндзу при ее приготовлении: толстый буковый кол, с одного конца цилиндрический, а с другого четырехгранный, с зарубками на гранях. Шух. I. 214.
Брак, ку, м. 1) Брак, негодное. Сам брак ми (= мі) лишили. Фр. Пр. 116. 2) Недостаток, неимение. Купив би всього, та брак грошей.
Бра́кнути, не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Бракува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує. Фр. Пр. 116. 2) Безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Стор. МПр. 24. Чого вам бракує, то си докупіт. Фр. Пр. 116.
