Бра́ля, лі, ж. Работница, собирающая, дергающая коноплю. Желех.
Бра́льниця, ці, ж. = Браля. Желех.
Брам, му, м. Узкие полоски смушек, меха для обшивки краев тулупов, шуб. Харьк. г.
Бра́ма, ми, ж. 1) Ворота. Мет. 407. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Чуб. V. 344. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш. МВ. I. 71. 2) «Опушка из сафьяна, плиса (вельвета) или смушка». Вас. 155. См. Брам. Ум. Бра́мка, бра́мочка. Чуб. V. 896.
Бра́мний, а, е. 1) Относящийся к воротам. 2) Как сущ. Привратник. Желех.
Бра́мурний, а, е. — ка́мінь. Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Бра́ндзя, зі, ж. = Бур'ян. Вх. Лем. 394.
Бранду́ші, шів, м. мн. Раст., род подснежников, Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120.
Бранду́шки, шок, ж. мн.: Раст. а) = Брандуші. ЗЮЗО. I. 120; б) — білі. Ornitogalum umbellatum L. ЗЮЗО. I. 130.
Бра́нець, нця, м. 1) Пленник, военнопленный. 2) Рекрут. Желех. Бранець на стойці. Федьк. III. 45. 3) Нанятый человек для выдергивания конопли; чаще во мн. ч. Бранці. Волч. у.
Бра́нка, ки, ж. 1) Пленница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. I. 210. 2) Набор (рекрутов). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. I. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. I. 139. 3) Род рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. Бра́ночка.
Бра́ння́, ня, с. 1) Бранье, действие берущего. Браньом не збіднієш. Фр. Пр. 116. Солодше брані, як давані. Фр. Пр. 116. 2) Выдергивание, вырывание льна (при уборке). З ким мені льон брати?.. а з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. III. 82.
Бра́ночка, ки, ж. Ум. от бранка.
Брань, ні, ж. Известно только из анекдота о ленивой женщине. «Що ти, жінко, робиш, що роботи твоєї не видно?» — Та що роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «що ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть… Грин. II. 163.
Брат, та, м. 1) Брат. Нема… ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. Употребл. как слово обращения к мужчине-приятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у пе́рших. Двоюродный брат. 3) — у дру́гих. Троюродный брат. 4) — чопови́й. Собутыльник. Млак. 85. 5) Ста́рший брат. В цехе: начальник над подмастерьями. Козел. у. 6) Моло́дший брат. В цехе: лицо, служащее для посылок. Козел. у. Ум. Бра́тець, бра́тік, бра́тічок, братко́, брато́к, брато́чок, бра́тонько, бра́течко, брату́ньо, брату́сь, брату́сик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. В живой разговорной речи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, бога. Котл. Ен. Очень любимо в употреблении нежно-ласкательное бра́тік, бра́тічок. Особенно любят употребление его женщины как по отношению к брату, так и ко всякому любимому молодому мужчине, также при просьбах и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. I. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. III. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. I. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. III. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) Брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. I. 11. 8) Брат-сестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. I. 21. 9) Три брати. Раст.: а) Euphrasia lutea L. Шейк.; б) Trifolium medium L. Шейк.
Брата́н, на, м. = Братанич. Желех.
Брата́нець, нця, м. = Братанич. Желех.
Брата́ниця, ці, ж. = Братанка. Желех.
Брата́нич, ча, м. Племянник (сын брата). Чуб. VI. 292. НВолын. у. Каменец. у. Опат. 24. Ум. Брата́нчик.
Брата́ничка, ки, ж. = Братанка. НВолын. у.
