Ва́жчати, чаю, єш, гл. Делаться тяжелее, тяжелеть. Левч. 165.
Ва́йда, ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 125.
Ва́йкати, каю, єш, гл. Сетовать, жалобно кричать. Вх. Лем. 395.
Ва́йкіт, коту, м. Крик боли, тревоги, вообще беспорядочный крик, гам.
Ва́йло, меж. Увы! горе! Желех.
Вайло́, ла́, с. Увалень, вахлак, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (Брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. Вайлю́ка. Аф. 311.
Вайло́м, нар. Во множестве, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.
Вайлува́тий, а, е. Неповоротливый, неловкий, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Вайлю́ка, ки. Ув. от вайло́.
Вак, ку, м. В игре в вак і копе́ць — цель, в которую попадают палками играющие. Kolb. I. 197.
Вака́н, на, м. Участок земли в шесть десятин. Вас. 197.
Вака́нець, нця, м. Невозделываемая, запасная земля. Уман. I. 282.
Ваканцьо́вий, а, е. 1) Вакантный. 2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові. Котл. Ен. III. 28.
Вака́р, ря, м. Коровий пастух. Вх. Зн. 5.
Вака́рка, ки, ж. = Загорода (для скота). Шух. I. 186.
Вакаціюва́тися, цію́юся, єшся, гл. Житься во время вакаций. Не вспів він розказати, як вакаціювалось. Св. Л. 220.
Вака́ція, ції, ж. Вакационное время. О. 1861. VIII. 89. Левиц. Пов. 96. Уже ся вивчив і прийшов домів на вакацію. Драг. 407.
Ваке́лія, лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Вх. Лем. 395. Губка, трут. Угор. См. Векелія.
Вакерни́па, пи, ж. Коза, овца — белая с черными или рыжими пятнами около глаз.
Ваки́ристий, а, е. Овца или баран белый, но с черными обводами вокруг глаз. О. 1862. V. Кух. 36.
Ва́кса, си, ж. Вакса. Уман. I. 62.
Ваксо́ви́й, а, е. Тот, который чистится ваксой. Уман. I. 62. Ваксові чоботи.
Ваксува́ти, су́ю, єш, гл. Чистить ваксой. Ваксо́ваний. Вычищенный ваксой. І остроги побіляні, і чоботи ваксовані. Закр. 272.
Вакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Быть бездеятельным (вообще), находиться в бездействии. 2) Оставаться невозделанным (о поле). Радом. Ананьев. у. 3) Терять время, ничего не делать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася… Щоб ти назад завертався та дні вакував. АД. I. 130.
Вакхана́лія, лії, ж. Вакханалія. Я зустрів на улиці весілля, що ходили з добриднями; все те було дуже вже напідпитку; хто в скоки, хто в боки, — нестеменна вакханалія. Ном. № 11734.
Вакхі́чний, а, е. Вакхический. Левиц. I. 520.
Вал, лу, м. 1) Вал, насыпь. Драг. 85. Вали поосідали і зрівнялись із землею. Стор. II. 97. 2) Грубые толстые нитки из пакли. Вас. 201. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. Ном. № 12551. 3) Вал, цилиндр. У млині вал. Чорти зносять хмари до купи; як знесуть багацько, то качають в вали, отого дуже гуде на небі. Чуб. 4) Кучка сена, в которую сгребается покі́с. Горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю. Г. Барв. 429. Ум. Вало́к.
Валаса́ння, ня, с. Шлянье.
Валаса́тися, са́юся, єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зими, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? ЗОЮР. I. 10. Став валасаться по світах. Сим. 203.
Ва́лах, ха, м. 1) Выложенный баран. 2) Скопитель жеребцов. Шух. I. 211. Ум. Валашо́к. Вас. 197.
Вала́хан, на, м. Скопец. Харьк.
Валаша́йник, ка, м. = Валашал. Желех.
Валаша́л, ла, м. Кастратор. Мнж. 176.
Валаша́ння, ня, с. Охолощение, оскопление.
Валаша́ти, ша́ю, єш, гл. 1) Оскоплять, выхолащивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрезывать концы ботвы арбузов, чтобы она разрасталась в ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.
