уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся. Чуб. V. 542.
Відкра́ювати, кра́юю, єш, сов. в. відкра́яти, кра́ю, єш, гл. Отрезывать, отрезать. Соро́чку відкра́яти. Отрезать полотна на сорочку. Левиц. КС. 60.
Відкрива́ння, ня, с. Открывание.
Відкрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відкри́ти, кри́ю, єш, гл. Открывать, открыть; обнаруживать, обнаружить. Прийшла його мила, китайку відкрила. Нп. Я ж тобі всю правду відкриваю. Чуб. V. 825.
Відкрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. відкри́тися, кри́юся, єшся, гл. Открываться, открыться.
Відкриття́, тя́, с. Откровение. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. ХП. 12.
Відкриши́ти, шу́, шиш, гл. Открошить.
Відкриши́тися, шу́ся, шишся, гл. Открошиться.
Відкрути́ти, ся. См. Відкручувати, ся.
Відкру́чувати, чую, єш, сов. в. відкрути́ти, чу́, тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. Стор. I. 191. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Відкру́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. відкрути́тися, чу́ся, тишся, гл. Отделываться, отделаться. Став думати, як би то від них відкрутитись. Кв. I. 255.
Відкудо́вчити, чу, чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люди виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Ві́дкуп, пу, м. 1) Откуп. Не раз із селами й церкви ім на одкуп оддавали. К. ЧР. 10. 2) Выкуп. МУЕ. III. 117.
Відкупа́ти, ся, гл. = Відкупляти, ся.
Відкупи́ти, ся. См. Відкупляти, ся.
Відкупля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відкупи́ти, плю́, пиш, гл. Откупать, откупить, выкупать, выкупить. З моря душу виймала, од гріхів одкупляла. Чуб. V. 849. Я б рад одкупити батьківське гніздо, та біг-ма за віщо. Левиц. I. 422.
Відкупля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відкупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерті не боюся, я від смерті одкуплюся. Чуб. V. 1093 Наша душа гріхів довіку не відкупиться. АД. I. 108.
Відкупне́, но́го, с. Выкуп. МУЕ. III. 117.
Відкупни́й, а́, е́. Откупленный, выкупленный. Відкупні́ куми́. Мужчина и женщина, которые, в случае если дети в семье мрут, для сохранения жизни ребенка, приглашаются его родителями (через шесть недель после его рождения и уже после крещения) быть второю парою кумовьев, причем кум дает деньги, кума — крижмо; впоследствии ребенок родителями выкупается у этих кумовьев. Мил. 22. Мнж. 183.
Відкупо́вуватися, вуюся, єшся, гл. = Відкуплятися.
Відкуси́ти. См. Відкушувати.
Відку́шувати, шую, єш, сов. в. відкуси́ти, шу́, сиш, гл. Откусывать, откусить. Собака собаці хвоста не одкусить. Ном. № 7954.
Відла́зити, жу, зиш, сов. в. відлі́зти, лі́зу, зеш, гл. Отползать, отползти.
Відлама́ти. См. Відламувати.
Відла́мувати, му́ю, єш, сов. в. відлама́ти, ма́ю, єш, гл. Отламывать, отламать.
Відлата́ти, та́ю, єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Відла́юватися, ююся, єшся, сов. в. відла́ятися, ла́юся, єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвечать бранью на брань, а в сов. в. кончить, прекратить брань.
Відле́глий, а, е. Отстоящий; отдаленный.
Відле́глість, лості, ж. Расстояние; отдаленность.
Відле́гло, нар. Отдаленно.
Відле́жати. См. Відлежувати.
Відле́жувати, жую, єш, сов. в. відле́жати, жу, жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать известное время.
Відлеті́ти. См. Відлітати.
Відлива́ло, ла, с. Ковш, которым выливают воду из большой лодки (дуба). Мнж. 179.
Відлива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відли́ти, діллю́, ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведения в чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 3) Только сов. в. Хорошо сделать. Мир. Пов. II. 120. Найпервіший кравець (корсет) по-
