Левиц. Пов. 229. Ум. Во́вченько, вовчо́к, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Мет. 96. В сказках: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. Вовцю́га.
Вовківня́, ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волков. Грин. II. 238. 2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волков. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатериносл. у.
Вовкови́на, ни, ж. Волчья яма. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди медведя, вовка, лисицю й зайця. Рудч. Ск. I. 20.
Вовкоду́х, ха, м. Злой человек. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. (О. 1864. III. 64).
Вовкоду́хий, а, е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Вовкозу́бий, а, е. С волчьими зубами.
Вовконог, га, м. Раст. Lycopus exaltatus. ЗЮЗО. I. 127.
Вовкува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть волком. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений. Г. Барв. 453.
Вовкува́тий, а, е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне. Волч. у.
Вовкула́к, ка, вовкула́ка, ки, м. Оборотень, принявший вид волка. Перекинувсь через пеньок… і зробивсь вовкулакою і побіг у ліс. ЗОЮР. II. 35. Як у полі на могилі вовкулак ночує. Шевч. 324.
Вовкулакува́ння, ня, с. Пребывание, жизнь в виде вовкула́ки. Він таки справді наче пророкував своє вовкулакування. Г. Барв. 464.
Вовкулакува́та, ку́ю, єш, гл. Быть вовкула́кою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.
Вовкула́цтво, ва, с. = Вовкулакування. Грицько з вовкулацтва зробився таким, як мати народила. Г. Барв. 454.
Вовку́н, на́, м. = Вовкулака. Теща зробила зятя вовкуном. МУЕ. III. 54.
Во́вна, ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. Ном. № 7582. Наказа́в три мішки́ (сім мішкі́в) греча́ної во́вни. Наговорил чепухи. Ном. № 13043. Ум. Во́вночка.
Вовни́стий, а, е. С длинной и густой шерстью. Канев. у.
Во́вниця, ці, ж. = Вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21.
Во́вночка, ки, ж. Ум. от во́вна.
Вовня́ний, а, е. Шерстяной. Аф. 319.
Вовня́нка, ки, ж. Гриб. Agaricus necator Bull. ЗЮЗО. I. 110. Чуб. V. 1183. Ум. Вовня́ночка.
Вовту́зитися, жуся, зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Рудч. Ск. II. 14. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати. Киев.
Вовцю́га, ги, м. Ув. от вовк. К. ЦН. 196.
Вовцюга́н, на, м. = Вовцюга. Желех.
Вовча́, ча́ти, с. Волчонок. Рудч. Ск. I. 121.
Вовченя́, ня́ти, с. = Вовча́. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. I. 134.
Во́вченько, ка, м. Ум. от вовк.
Во́вчий, а, е. Волчий. Вовк, то вовче й думає. Ном. № 2913. П'є на во́вчу шку́ру. Пьет в счет будущих благ. Ном. № 2615. Да́ти кому́ во́вчого біле́та. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. Кролев. у. — біб. Водяной пырей, Sparganium. — горо́х. Раст. Astragalus grycyphyllos. Во́вчі жи́ли. Раст. сухоядник, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — ко́рінь. Раст. Aconitum lycostonum. — копи́т, во́вча ла́па. Раст. Trollius europaeus L. ЗЮЗО. I. 166. Во́вчі лапки́. Раст. Geranium pratense L. ЗЮЗО. I. 124. Во́вче ли́ко, ли́чко. Раст.: а) Daphne mezereum. ЗЮЗО. I. 121. Шух. I. 21; б) Evonymus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123. Во́вче молоко́. Раст. Tythymalus. Во́вчі се́рги. Раст. Evonymus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123 (см. Вовче лико). Во́вча стопа́. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124. — ті́ло. Раст. Comarum palustre. ЗЮЗО. I. 119. — трава́. Раст. Ononis spinosa L. ЗЮЗО. I. 129. Во́вчі я́годи. Раст.: а) толокнянка, Aretosta-
