phylos Uva ursi; б) Actala spicata L. ЗЮЗО. I. 109; в) Ligustrum vulgare L. ЗЮЗО. I. 126; г) Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Вовчи́нець, нця, м. Раст. молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Вовчи́ця, ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. I. 134.
Вовчи́ще, ща, м. = Вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище. Рудч. Ск. I. 17.
Вовчкува́тий, а, е = Вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате. Мир. ХРВ. 25.
Во́вчник, ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. I. 10. См. Вовче лико.
Вовчо́к, чка́, м. 1) Ум. от вовк. 2) Название собаки. О. 1862. VIII. 18. 3) —му́ха. Нас. ктирь, Asilus. Вх. Пч. I. 5. 4) Долгоносик амбарный, Calandra granaria. Вх. Лем. 400. 5) Личинка майского жука. Вх. Лем. 400. 6) Раст. Orobanche ramosa L. ЗЮЗО. I. 130. 7) Сережка на вербе. Мнж. 177. 8) Побег от древесного корня. 9) Зуб у лошади, мешающий еде. Мнж. 177.
Вовчу́г, га, м. Раст.: а) = Вовконог. ЗЮЗО. I. 127; б) Ononis hircina Jacq. ЗЮЗО. I. 129.
Вовчу́га, ги, ж. Раст.: а) Geranium pratense L. = Вовчі лапки. ЗЮЗО. I. 124; б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. I. 124.
Вовчу́к, ка́, м. Молодой волк. Рудч. Ск. I. 129.
Вогіро́к, рка́, м. = Огірок. Ум. Вогіро́чок. Жа́б'ячі вогіро́чки. Раст. Menyanthes trifoliata. Вх. Пч. I. 11.
Во́гкий, а, е. Сырой, влажный. Ном. № 431. Буде (хата) вогка зимою й весною. Грин. II. 18.
Во́гкість, кості, ж. Сырость, влажность.
Во́гко, нар. Сыро, влажно.
Вогневи́ця, ці, ж. = Огневиця.
Вогне́нний, а, е = Огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються. Стор. МПр. 47.
Во́гник, ка, м. 1) = Огник 1 и 2. Мил. 23. 2) Раст. Lychnis vesicaria. Вх. Пч. I. 11.
Во́гничок, чка, м. Ум. от вого́нь.
Во́гнище, ща, с. = Огнище.
Вогнюва́тий, а, е. Пылкий, страстный. Молодиця вогнювата. Змиев. у.
Вогня́ни́й, а́, е́. Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.
Вого́ник, ка, м. Огонек. Ум. от вого́нь.
Вого́нь, гню́, м. = Огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. Во́гник, во́гничок, вого́ник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Вогори́ти, рю́, риш, гл. Испорч. говорити. Грин. III. 361. Ані до кого вогорити. Грин. III. 393.
Вода́, ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти к колодцу, к реке набирать воду. Ой піду я да до броду по воду. Мет. 65. За водо́ю піти́. Пойти за течением воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. Нп. І за холо́дну во́ду не ві́зьметься. Решительно ничего не делает, пальцем не двинет. Увесь день божий сидить та гави ловить і за холодну воду не візьметься. МВ. I. 26. Нема́ й проми́тої води́ (кому). Постоянные преследования (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. МВ. I. 21. Вода́ живу́ща й зцілю́ща. Живая и мертвая вода (в сказках). Си́льна, безсильна вода (в сказках). Вода, дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Те́плі во́ди = Вирій. Драг. 7. Ум. Води́ця, води́чка, води́ченька, во́донька.
Водву́д, да, м. = Одуд. Вх. Пч. II. 15.
Водеві́ль, ля, м. Водевиль. Вже піднялася завіса, вже почали грати на сцені водевіль. Левиц. Пов. 138.
Води́ло, ла, с. Длинная жердь, ворочая которой сгибают колесный обод. Сумск. у.
Води́льця, лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії. Рк. Макс.
Води́ти, жу́, диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Нп. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Шевч. 235.
