ре таких чвертки — волокою (Ефименко).
Волоки́та, ти, ж. Бродяжничество, скитания. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. III. 416.
Волокі́нник, ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. I. 11.
Воло́книця, ці, ж. Сифилитические проявления в носу. Шух. I. 46.
Волокно́, на́, с. Волокно. Ум. Волоко́нце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце. Нп.
Волокнува́тий, а, е. Волокнистый.
Волокнува́тіти, тію, єш, гл. Делаться волокнистым. Аф. 320.
Во́локом, нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості. Константиногр. у.
Волокти́, чу́, чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Убив корову, взяв на плечі та й волоче. Рудч. Ск. II. 189.
Волокти́ся, чу́ся, чешся, гл. 1) Тянуться, тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. Нп. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося. Мкр. Н. 37.
Волоку́ша, ші, ж. Род невода. Азовск. и Черном. Ум. Волоку́шка.
Волонти́р, ря́, м. Волонтер. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Волонцюгува́ти, гу́ю, єш, гл. = Волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.
Во́лонько, ка, с. Ум. от віл.
Волоо́чок, чка, м. = Пт. Волове очко. Прилетіла фамілія, красно вбрана компанія: пан крук і пан гайворон і прекрасний водувудок, і великий волоочок. Гол. II. 519.
Во́лос, са, м. 1) Волос. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. Волос часто значит волоса, все волоса на голове: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. I. 83. Во́лосом світи́ти. Быть девицей. Ном. № 8884. Во́лосом засвіти́ла. Говорится о замужней женщине, когда у нее спадет очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль с нарывом на пальце. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. Во́лос вилива́ти. Лечить известным образом во́лос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. Волосо́к, волосо́чок.
Волосе́ння, ня, с. и волосе́нь, ні, ж. = Волосінь. Борз. у. Черк. у. Вас. 152.
Волоси́на, ни, ж. Один волос, волосинка. Рудч. Ск. I. 105. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. I. 108. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. Нп. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Мир. Пов. I. 120. Ум. Волоси́нка. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201.
Волоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Таскать друг друга за волосы. Верхратський. Зн. 8.
Волосі́нка, ки, ж. Пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. I. 14.
Волосі́нь, ні, ж. 1) Конский волос. 2) Леса из конского волоса. 3) Более длинные нити овечьей шерсти, из которых получаются сравнительно тонкие нити. В мене плахта з волосіні. Нп.
Волосне́, но́го, с. Подать, назначенная на расходы волостного управления.
I. Волосни́й, а́, е́. Волосной. Драг. 24.
II. Волосни́й, а́, е́. Волостной.
III. Волосни́й, но́го, с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний. Грин. III. 566.
Волосни́к, ка́, м. 1) = Волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
Волосни́ця, ці, ж. Раст. Poa nemoralis L. ЗЮЗО. I. 131.
Волоснува́тися, ну́юся, єшся, гл. = Волоситися. Діти волоснуються. Вх. Зн. 8.
Волосня́, ні́, ж. = Волосінь.
Волосо́вий, а, е. Из конского волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна. Шух. I. 146.
Волосожа́р, ру, м. Созвездие Плеяд. Уже волосожар піднявсь, віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20.
Волосо́к, ска́, волосо́чок, чка, м. Ум. от волос.
Воло́сся, ся, с. соб. Волоса. Багацько, як у лисого волосся. Ном. № 7710. В його золоте волосся на голові. Рудч. Ск. I. 108.
