чевых растений. 2) Ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. III. 640. І гич не до ре́чі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
Гича́, чі́, ж. = Гич. Угор. Гича у цибулі. Вх. Лем. 403.
Гича́л(л)я, ля, с. соб. Стебли, толстые жилы листов. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца. Вх. Уг. 233.
Гича́ль, ля, м. Стебель, толстое ребро листа, толстая жила листа. Вх. Лем. 403.
Ги́чечка, ки, ж. Ум. от гичка.
Гичи́на, ни, ж. Один стебелек гичі. Ум. Гичи́нка. Черниг. у.
Ги́чка, ки, ж. 1) Листва на огородных растениях, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка, навязываемая на руку, как симпатическое средство от ревматизма. Харьк. 3) Качан кукурузы без зерен. Угор. 4) Верхняя часть завязанного мешка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. Ги́чечка.
Ги́шель, лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Гишечки́, чо́к, м. мн. Ум. от гишки.
Ги́шки́, шо́к, ж. мн. = Гижки. Желех. Ум. Гишечки́.
Гі… Если нет слова на гі, см. на ги.
I. Гі, сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
II. Гі, гій, меж. = Іги. Гі на тя! Ном. № 3488. Гій, гій на тебе! Чуб. I. 90.
Гіб, ба, м. Пт. сорокопут, Lanius. Вх. Лем. 407.
Гівгач, ча и гівгор, ра, м. Пт. Jynx torquilla. Вх. Лем. 407.
Гівно́, на́, с. Кал, помет, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Гівної́д, да, гівнори́й, рия, м. гівнори́йка, ки, ж. гівня́к, ка́, гівня́р, ра́, м. Жук навозный, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27. Вх. Лем. 403.
Гігота́ти, гочу́, чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. III. 78.
Гід, году, м. = Год. Гід від году. Ежегодно, из года в год. Солдати тоді в нас стояли гід від году. Константиногр. у.
Гі́дний, а, е = Годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Гі́дність, ності, ж. Достоинство. Желех.
Гі́дно, нар. Достойно, стоит. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Гій, меж. 1) См. II. Гі. 2) Крик на зверя, то же, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить! Грин. I. 223.
Гійво, ва, с. Огромная грязь. Аф. 358.
Гійє́! меж. = Гей 1. Мнж. 178.
Гі́йкати, каю, єш, гл. = Гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне. Грин. I. 38.
Гі́лечка, ки, ж. Ум. от гілка. Шевч. 30.
Гі́лка, ки, ж. 1) Ветка. 2) Палка для подбивания мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Род игры в мяч. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гі́лечка, гі́лочка.
Гіллю́ка, ки, ж. = Гілляка. Г. Барв. 18.
I. Гілля́, лі́, ж. = Гілка. Як од гіллі одірвався. Ном. № 3150. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Шевч. 427. Ум. Гі́ллонька, гілля́чка, гілля́ченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Грин. III. 484. Ото гілляче́ньки із її руче́ньки. Рудан. I. 35. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками. Чуб. III. 299.
II. Гі́лля́, ля, с. соб. Ветви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Мет. 244. Ой дуб на березу гіллям похилився. Нп. Ум. Гі́ллячко. Дубок і опустив гіллячко. Грин. I. 148.
Гілля́ка, ки, ж. Ветвь, большая ветвь. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6007.
Гілля́стий, а, е. Ветвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. II. 32.
Гілля́ченька, ки, ж. Ум. от I. Гілля.
Гілля́чка, ки, ж. Ум. от I. Гілля.
Гі́ллячко, ка, с. Ум. от II. Гілля.
Гі́лочка, ки, ж. Ум. от гі́лка.
Гілча́стий, а, е = Гілля́стий. Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. Гілчастий скатерть. ? (Вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Гі́лька, ки, ж. = Гілка. Рудч. Ск. I. 126.
Гільтя́й, тяя́, м. и пр. = Гультяй и пр.
Гільце́, ця́, с. 1) = Вильце. Чуб. V. 187. 2) Убранное цветами и лентами деревцо, вокруг которого во время празднования Купала поют купальские песни; наз. оно также Мареною. Чуб. III. 195.
