Ара́бщина, ни, ж. Арабские язык и литература, также вообще что-либо арабское. Так, к заглавию одного из своих стихотворений Кулиш прибавляет: Взо́ром арабщини, т. е. подражание арабскому. К. Дз. 230.
Ара́нда, ди, ж. и пр. См. Оранда и пр.
Ара́п, па и ара́пин, на, м. 1) Аравитянин, араб. Желех. 2) Негр. 3) Человек со смуглым цветом лица. 4) Грязный, запачканный человек.
Арапі́й, пія́, м. = Гарапник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм. Грин. II. 231.
Ара́пський, а, е. 1) Арабский. 2) Негритянский.
Ара́ші, шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. См. II. Ариш.
Арга́т, та, м. 1) Работник, наемник. Пот. III. 15. 2) Рабочий на запорожских рыбных ловлях, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Чп. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Арго́нія, нії, ж. = Жоржина. Киев. у.
Арда́ль, лі, ж. Трансильвания. Федьк. Поез. I. Слово от изд. XV.
Арда́н, ну, м. = Ордань 2. МУЕ. III. 39.
Аре́на, ни, ж. Арена, поприще, место для состязания. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. В переносном смысле — место, поприще деятельности. Виступає… горопаха русин на арену публіцистики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вільної арени слова? К. Кр. 35.
Аре́нда, ди, ж. и др. = Оре́нда и др. Фр. Пр. 8.
А́ре́шт, ту, м. 1) Арест. На а́решт го засудили. Фр. Пр. 8. 2) Помещение для арестованных, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. Пр. 8. Арешт, то дім плачу. Фр. Пр. 8. Аре́шти собо́в витира́ти — быть в тюрьме, под арестом. Фр. Пр. 8.
Арешта́нт, та, м. Арестант. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Арешта́нтка, ки, ж. Арестантка. Желех.
Арешта́нтська. Место заключения, арестантская.
Арешта́нтський, а, е. Арестантский.
Арешто́вувати, вую, єш, сов. в. арештува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (в карточной игре). Шейк. 3) В думе «про Самійла Кішку» употреблено в значениях: вооружать и приготовлять к стрельбе: Ой із города Трапезонта виступала галера… гарматами арештована. АД. I. 208. Тоді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, ясу воздавали. АД. I. 217.
Арештува́ння, ня, с. Арестование.
Арештува́ти. См. Арештовувати.
Арифме́тика, ки, ж. Арифметика. Арифметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Кон. Ар. 1. Ум. Арифме́тичка. Арифметичка трудна мені здалася. Г. Барв. 403.
I. Ариш! меж. Окрик на овец. Мнж. 175.
II. Ариш, ша, м. Дышло воловье в арбе. Екатериносл. Мнж. 175. См. Араші.
А́рідник, ка, м. Чорт. Шух. I. 36. Арідник го знає! — Чорт его знает. Фр. Пр. 9.
Арка́н, на́ и ну, м. 1) Род гуцульского танца мужчин. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Аркан. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. О. 1861. III. 84. Еней і сам так розходився, як на аркані жеребець. Котл. Ен. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду. Фр. Пр. 9.
А́ркуш, ша, м. Лист бумаги, жести. Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Ум. Аркушик.
Аркуше́вий и аркушо́вий, а, е. Листовой. Желех. Аркушо́ве вікно. Окно со стеклами? Ой гляну я, гляну в аркушове вікно. Чуб. V. 616. Що у мене двори коштовнії, що у мене вікна аркушовії. Чуб. V. 1021.
Арма́та, ти, ж. 1) = Гармата. Закр. 2) Артиллерия. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми наплюндрували по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.
Арма́тний, а, е. 1) = Гарматний. 2) Артиллерийский.
Арма́ш, ша, м. = Гармаш.
Арме́н, на, м. = Вірмен. Чуб. I. 179.
