Голостьо́б, бу, м. Возвышенное место без растительности.
Голосува́ння, ня, с. Голосование, баллотировка.
Голосува́ти, сую, єш, гл. Голосовать, баллотировать. — на ко́го. Подавать свой голос за кого.
Голосу́ха, хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая певица? Молодежь вызывает песней девушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо! Мил. 64.
Голо́та, ти, ж. соб. Голь, бедняки. Не йди туди, вражий сину, де голота п'є. Чуб. V. 955. Ум. Голо́тонька. Чуб. V. 1016.
Голоте́ча, чі, ж. В выражении: на голоте́чі = Голотіч. Желех.
Голотіч, нар. Под открытым небом. Вх. Зн. 11.
Голотово́да, ди, м. Предводитель голоти, голи, бедняков. У Кулиша: Сього тверезого голотоводу (Наливайка) опасується вже роздратувати. К. ЦН. 168. Дурний голотовода Ганжа. К. Бай. 67.
Голо́тонька, ки, ж. Ум. от голота.
Голо́цванок, нка, м. = Голопуцьок. Екатериносл.
Голоцю́цьок, цька, м. = Голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150.
Голочва́нько, ка, м. Убогий франт, бедняк, желающий чваниться франтовством.
Го́лочка, ки, ж. Ум. от голка.
Голоші́ння, ня, с. = Голосіння. Желех.
Голощі́к, голощо́к, що́ку, м. Гололедица: лед, обнаженный от снегу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою. Золотонош. Голощо́ком узя́ти. Придавить морозом непокрытую снегом землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. НВолын. у. Голощо́ком узя́тися. Покрыться льдом. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.
Го́луб, ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Мет. 10. Печені голуби не летять до губи. Ном. № 7185. 2) Ласкательное: голубчик. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Шевч. Ум. Голубе́ць, голу́бчик, голу́бчичок, голу́бонько, голубо́к, голубо́чок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає. Мет. 78.
Голуба́ня, ні, ж. Название коровы. Ой казала голубаня сірому бичкові… ти у зимі у саночках, а літі у плузі, а я собі голубаня, вірикую в лузі. Шух. I. 198.
Голубеня́, ня́ти, с. 1) Голубенок. 2) Ласкательное слово. Ум. Голубеня́тко, голубеня́точко. Діточки ж мої, голубеняточки. Мил. 221.
Голубе́ць, бця́, м. 1) Ум. от голуб. Луччий нині горобець, як завтра голубець. Ном. № 7295. Прилетів голуб з чорної хмари, забив голубця, розлучив з пари. Мет. 107. 2) Сделанная из теста и испеченная фигура птицы; такие голубці́ пекутся 9-го марта в день 40 святых; то же, что и жайворонки в этот день. Маркев. 2. 3) Искусственная птица: туловище из скорлупы яйца, голова из воску, а крылья и хвост из цветной бумаги; эти голубці висят в сельских хатах перед образами. Шух. I. 100. Иногда делаются целиком из бумаги. Стор. II. 110. 4) Могильный крест с крышкою сверху. Конот. у. 5) Особое па в танцах. Як скочу голубця ще й принаджу молодця. Чуб. V. 10. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала дегде мудрі скоки. Мкр. Н. 29. 6) Раст. Vaccinium uliginosum L. Анн. 371. 7) Мн. Кушанье: пшенная каша (также крупы: овсяные, пшеничные, кукурузные) завернутая в капустные листья и изжаренная с приправами в постном или скоромном масле. Маркев. 158. Чуб. VII. 441. МУЕ. III. 56. Kolb. I. 50. Шух. I. 143.
Голуби́й, а́, е́. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. Макс. (1849). 108. 2) О масти вола: темно-серый. КС. 1898. VII. 41. Ум. Голубе́нький, голубе́сенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі. Мет. 16.
Голуби́на, ни, м. = Голуб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині. Чуб. V. 131.
Голуби́нець, нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон, …дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. I. 69.
Голуби́ний, а, е. 1) = Голуб'ячий. Крила… голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткий. Уродилася Настуся — серце голубине. К. Досв. 92.
