Градобо́їця, ці, ж. Побитый градом хлеб. НВолын. у.
Градобо́йний, а, е. (О поле, луге). Побитый градом. Черниг.
Градови́й, а́, е́. Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі. Ном. № 12890.
Гра́дус, са, м. Градус. Тепломір поділяють на 80 частин… звуться градусами. Ком. Р. II. 79.
Гра́дусник, ка, м. = Тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. II. 79.
Гра́йворон, на, м. = Гайворон. Вх. Пч. II. 9.
Гра́йка, ки, ж. 1) Игра, партия игры. Ходіт до мене на грайку. Вх. Зн. 12. 2) Род сильно жужжащей при полете мухи. Вх. Зн. 12.
Гра́йливий, а, е. Сверкающий. Над ним яснеє та холоднеє небо, грайливе сонечко. МВ. II. 113.
Грайний, а, е. Искусный в музыке. Маєш же музики грайнії? Маєш же свашоньки співнії? Маєш же старости можнії? Гол. II. 665.
Гра́йцар, ря, м. = Грейцар. Гн. II. 43. Виняв та й дав грайцар. Гн. II. 42.
Грак, ка́, м. 1) Грач. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. II. 182. 2) Лови́ти гракі́в = Гави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.
Гра́к, меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.
Грама́тик, ка, м. 1) Грамматик. 2) Ученик 3-го из семи классов духовных училищ и семинарий. Сим. 175.
Грама́тика, ки ж, 1) Грамматика. Ном. № 10439. 2) Третий из семи классов духовных училищ и семинарий. Сим. 175.
Грама́тка, ки, ж. 1) Азбука, букварь. Аз-буки, бери граматку в руки. Ном. 2) Поминальная книжечка. Наняли тут по ньому панахиду і у граматку свою записали. Кв.
Грамітни́й, а́, е́. Грамотный. Шух. I. 33.
Гра́мота, ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, уменье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Гра́мотка, ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
Граму́зджа, жі, ж. = Хмиз. Вх. Уг. 234.
Грамузля́ти, ля́ю, єш, гл. Писать каракулями.
Гра́на, ни, ж. = Грань 3 = Жар. Желех.
Грана́т, ту, м. = Граната. Желех.
Грана́та, ти, ж. Драгоценный камень, гранат. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
Гранати́р, ря, м. Гренадер. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Гранато́вий, а, е. 1) Гранатовый. Окунь перекинувся гранатовим перснем у золотій оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Цветом похожий на гранат, темносиний, темнофиолетовый. Мундир на нім гранатовий. Чуб. V. 1084.
Грана́точка, ки, ж. Форточка? Приїжджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: «Вийди, вийди, Романочку». АД. I. 300.
Грани́стий, а, е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Грани́ця, ці, ж. 1) Граница. «Куди, синку, виїжджаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. III. 464. ЗОЮР. I. 106. Біля границі не впада будувать світлиці. Ном. № 9764. Турецькі границі. Мет. 473. Пішли хлопці за границю, що ми їх кохали. Чуб. V. 308. Ум. Грани́чка, грани́ченька. А по той бік граниченьки француз наступає. Чуб. V. 1196. 2) Исландский мох, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. Грани́чка. Вх. Лем. 405.
Грани́читися, чуся, чишся, гл. Размежевываться, делать, класть границы. Було оце як стануть граничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди границя!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. I. 106. Скажи, де світ граничиться не тьмою?
Грани́чка, ки, ж. Ум. от границя.
Грани́чний, а, е. Граничный, граничащий. Граничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь граничних славе. К. ПС. 53.
Грані́т, ту, м. Гранит. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граніту. К. Іов. 18.
Гра́нка, ки, ж. 1) = Грань 2. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 45. 2) Чашечка, в которой сидит орех. 3) Сорт ячменя: Hordeum distichum, ячмень двурядный. Вх. Пч. I. 14.
Грання́, ня́, с. 1) Игра на инструмен-
