Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство, мені же довголітнє панство. Котл. Ен.
Довголі́ття, тя, с. Долголетие, многолетие. Благословила мене мама на довголіття. Стор. I. 260.
Довгому́д, да, м. Сказочное существо. По одной сказке — полузверь, получеловек: «Довгомуд — це колись такі люди були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масті». Чуб. II. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказке: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Довгому́диків, кова, ве. Принадлежащий довгомудикові. Довгомудикова хатка. Мнж. 1.
Довгому́дів, дова, ве. Принадлежащий довгомудові. Прийшли вони всі до довгомудової хати. Чуб. II. 96.
Довгоні́г, но́га, м. Длинноногий. Черном.
Довгоно́гий, а, е. Длинноногий. Довгоногий як чапля. Ном. № 8622.
Довгоно́сий, а, е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ірія чайки довгоносі. Млр. л. сб. 64. Ум. Довгоносенький. Харьк. г.
Довгоносик, ка, м. Насек. носатик. Закр.
Довгопо́лий, а, е. Длиннополый. Довгополий сіртук. Левиц. Пов. 30.
Довгоп'я́тий, а, е. Длинноногий. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довгоп'ятий. Гол. III. 473. Узяв би я ворону, так довгоп'ята. Мет. 469.
Довгота́, ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. III. 19.
Довготеле́сий, а, е. Длиннотелый. Черном. Высокий человек. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк. Гліб. 44.
Довготеле́сість, сості, ж. Длиннотелость. Черном.
Довгоу́сий, а, е = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган. К. ЧР. 223.
Довгоу́х, ха, м. = Заєць. Вх. Пч. II. 6.
Довгохво́стий, а, е. Длиннохвостый.
Довгохво́стя, ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості ( = до чортяки). Ном. № 14106.
Довгочху́н, на́, м. Долго чихающий.
Довгоше́рстий, а, е. Длинношерстный.
Довгоши́їй, шия, шиє. Длинношеий. Васильк. у.
Довгоши́й, шия, м. С длинной шеей.
Довгоши́йка, ки, ж. С длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия. Васильк. у.
Довезти́. См. Довозити.
До́великий, а, е. Подросток. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала. Переясл. у.
Дове́ндитися, джуся, дишся, гл. Домешкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Довередува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Доверну́тися, ну́ся, нешся, гл. Поворотиться, повернуться до известной степени. Не довернешся — б'ють, перевернешся — б'ють. Ном. № 8050.
Доверши́ти. См. Довершувати.
Дове́ршування, ня, с. Выведение верха (стога, крыши и пр.).
Дове́ршувати, шую, єш, сов. в. доверши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верх (стога, крыши). Довершують уже стіжок. Черн. у.
Довести́, ся. См. Доводити, ся.
Довече́рювати, рюю, єш, сов. в. довече́ряти, ряю, єш, гл. Оканчивать, окончить ужин. Аф. 378.
Довж, жі, м. Встречается в выражении: У всю довж. Во всю длину. На високому чолі морщина у всю довж лягла. МВ. II. 166.
До́вжанка, ки, ж. 1) Продольная вспашка. 2) Высокий горшок, молочный горшок, молочник. Угор.
Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, а, е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.
Довжико́ві я́годи = Деречі. Деречі по-конотопській, а по-нашому довжикові ягоди. Ном. № 14035.
Довжина́, ни́, довжиня́, ні́, ж. Длина. Гоней троє довжини.
Довжинико́м, нар. В длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відси. Лебедин. у.
До́вжи́ти, жу, жиш, гл. 1) Длить,
