Довбе́нька, ки, ж. Ум. от довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщик прибивает намазанную краской форму к полотну. Гол. Од. 58.
Довбе́ха, хи, довбе́шка, ки, ж. 1) Колотушка. Чуб. III. 13. Вас. 175. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом булки; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити. Ном. № 12511. 2) Тупица, тупая голова.
До́вбиш, ша, м. Литаврщик. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
До́вбишка, ки, ж. Жена литаврщика.
Довбі́ння, ня, с. = Довбання.
До́вбня, ні, ж. Большой деревянный молот. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. I. 47.
Довбня́к, ка́, м. Болван, глупый, как довбня. Черном.
До́вбом, нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Довбти́, бу́, бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе. Ном. № 9770.
Довбти́ся, бу́ся, бе́шся, гл. = Довбатися.
Довбу́н, на́, м. = Довбач.
Довг, гу, м. Долг. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.
Довга́вий, а, е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
Довга́ль, ля́, м. 1) Высокий и худой человек. Черном. 2) Кузнецкий молоток с острым и длинным носом.
Довгана́стий, а, е = Довгастий.
Довганя, ні, ж. = Веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Довга́нь, ня́, м. = Довгаль 1.
Довга́стий, а, е. Продолговатый. Довгастий кінь. НВолын. у. Ум. Довга́стенький. Довгастенькі груші. Черк. у.
Довга́сто, нар. Продолговато.
Довге́ла, ли, довге́ля, лі, с. = Довгаль 1. Черном.
Довгеле́зний, а, е = Довжезний.
Довгелю́чий, а, е = Довжелезний. Харьк. у.
Довге́нний, а, е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С. 1883. XI. 500.
До́вгий, а, е. 1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Ном. № 5388. Чеше довгі коси. Шевч. 25. 2) Долгий, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. НВолын. у. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. Чуб. III. 332. У віку́ до́вгий. Долговечный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. Мет. 330. До́вга лоза́. Игра мальчиков, состоящая в прыгании через товарищей. О. 1861. XI. 35. (Св.). Ив. 66. Скакати в довгої лози. Левиц. Діво́ча до́вга лоза́. Род хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35. Ум. Довге́нький, довге́сенький. Левиц. Пов. 11.
До́вгість, гості, ж. Долгота, длина.
До́вго, нар. 1) Длинно. 2) Долго, продолжительно. Добро довго пам'ятається, а зло ще довше. Ном. № 4434. Ум. Довге́нько. І довгенько ви жили з ним. МВ. II. 35.
Довгобра́зий, а, е. Длиннолицый. Левиц. КС. 4. Лице довгобразе. Мир. ХРВ. 4.
Довго́вастий, довго́ватий, а, е. Продолговатый. Канев. и Черкас. у. Ставочок довговастий.
Довгові́їй, ві́я, ві́є. С длинными ресницами.
Довгові́к, ка, м. Долговечный, многолетний. Дуб-довговік. Ном., стр. 292, № 59.
Довгові́чний, а, е. Долговечный, долголетний. МВ. II. 174. НВолын. у. Буде довговічний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.
Довгові́чно, нар. Долговечно, долговременно.
Довгово́вний, а, е. Длинношерстный (об овцах).
Довговоло́сий, а, е. Длинноволосый.
Довгову́сий, а, е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Довгов'я́зий, а, е. Длинношеий. Харьк. у.
Довгогри́вець, вця, м. Конь с длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Довгогри́вий, а, е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.
Довгоклю́гий, а, е. С длинным острием (о копье). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Довголі́тній, я, є. Долголетний.
