346. Господи моєї доглядає Елизар із Дамаска. К. Св. П. I. кн. М. XV. 2. Нащо вас кохав я, нащо доглядав? Шевч. 3. І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула: побіг мов божевільний. Рудч. Ск. II. 152. Дітки дрібненькі, — треба його доглядіти. Хата. 102. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Ном. № 9969. Догляда́ти душі, догляда́ти сме́рті. Присматривать за умирающим и совершать все в этом случае необходимое. Ой я буду, брате, в степу помирати, та нікому буде, брате, смерті доглядати. Мет. 447. Занедужав чумаченько, задумав умерти, та нікому чумакові доглядати смерті. Мет. 458. Ой не дай же, боже, в поході умерти, там нікому доглянути жовнірської смерті. Чуб. V. 1006.
Догляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. догля́дітися, джуся, дишся, гл. Присматриваться, присмотреться, досматриваться, досмотреться. Як до дна доглядаться, так за Дунай убираться. Ном.
Догля́дач, ча, м. Надзиратель, надсмотрщик.
Догля́дачка, ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. Левиц. Пов. 123, 254. От чортова доглядачка! Таки й вздріла. Кв.
Догля́діти. См. Доглядати.
Догля́дник, ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Догля́нути. См. Доглядати.
Догма́т, ту, м. Догмат. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч.
Догна́ти. См. Доганяти.
Догнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. догни́ти, нию́, є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.
Догові́р, во́ру, м. 1) Договор, условие. Напишемо листи, вічні договори, гострими шаблями. К. Досв. 153. 2) Попрек. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі мені договору, бо в мене худоби не буде, візьмуть мене, серце, й так люди. Мет. 47.
Догові́рний, а, е. Заключающийся в договоре, причитающийся по договору.
Договори́ти, ся. См. Договорювати, ся.
Догово́рювати, рюю, єш, сов. в. договори́ти, рю́, риш, гл. Договаривать, договорить, оканчивать, окончить речь. Ще він не договорив слова. К. Іов. 4.
Догово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. договори́тися, рюся, ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Ном. № 5954. Договорились до синього пороху. Ном. № 13092.
Дого́да, ди, ж. 1) Угодливость, угождение. Вона все сподівалась, що своєю покірністю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. I. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц.
Догоджа́ння, ня, с. Угождение.
Догоджа́ти, джа́ю, джаєш, сов. в. догоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Угождать, угодить.
Догоди́ти. См. Догоджати.
Догоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Доугождать. Не день, не два, як панові, Микиті годила. Догодилась титарівна до самого краю. Шевч. 570.
Дого́дливий, а, е. Угодливый, услужливый.
Дого́дне, нар. Удовлетворительно, как следует; удобно. Вона нічого не вміє, ані плаття вигладить, ані вслужити догодне. МВ. I. 25.
Дого́дний, а, е = Догідний.
Догодо́вувати, вую, єш, сов. в. догодува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Докармливать, докормить. Догодуй бджолу до Івана (19 апр.), то вона наряде тебе як пана. Ном. № 432. 2) Довоспитывать, довоспитать. А мене пан взяв догодувати. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356.
Догожда́ти, да́ю, єш, гл. = Догоджати. Догождає, як чирякові на роті. Ном.
Дого́їти, го́ю, їш, гл. Долечить, заживить рану, нарыв и т. п.
I. Дого́нити, ню, ниш, гл. = I. Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом не рано ізіходила, чом місяця не догонила? Лавр. 2. Вже погоня її догонила. Млр. л. сб. 283. 2) От став той хлопець гнать козу. Тількищо став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях. Рудч. Ск. I. 43.
II. Дого́нити, ню, ниш, гл. = II. Доганя́ти. Ніхто нічим тобі не дожене.
