дірочку, що й кулак улізе. Грин. III. 336.
Долуба́тися, ба́юся, єшся, гл. = Довбатися, длубатися.
Долу́зати, заю, єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.
Долупа́ти, па́ю, єш, гл. Окончить отковыривание, отделение слоев или отламывание чего.
Долупа́тися, па́юся, єшся, гл. Окончиться — об отковыривании, отделении слоев или отламывании чего.
Долупи́ти, плю́, пиш, гл. Окончить сдирание чего-нибудь.
Долупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Дошелушиться.
Долу́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. долу́патися, паюся, єшся. Доискиваться, докапываться. Люди й не долупуються, куди то гроші йдуть. Каменец. у.
Долуча́ти, ча́ю, єш, сов. в. долучи́ти, чу́, чиш, гл. Прибавлять, прибавить.
Долу́щити, ся. См. Долущувати, ся.
Долу́щування, ня, с. Окончание вылущивания.
Долу́щувати, щую, єш, сов. в. долу́щити, щу, щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущивание. Ось квасолі долущу та й піду. Богодух. у.
Долу́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. долу́щитися, щуся, щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Долю́блювати, люю, єш и долюбля́ти, ля́ю, єш, гл. Долюбливать. Не долюбляв тільки батько удови. МВ. II. 79.
До́ля, лі, ж. 1) Участь, удел, жребий, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе ж мені, горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. Чуб. V. 6. 2) Счастливая судьба. В того доля ходить полем, колоски збирає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Шевч. 41. Нема йому щастя-долі. Мет. 461. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. ЗЮЗО. I. 136. Ум. До́ленька, до́лечка. Чуб. V. 555. Бідна моя головонька, доленька нещасна! Мет. 65. А я, доленько, в неволі помолюся богу. Шевч.
До́льній, я, є. Нижний. Рад я жить над горою, кину дольню персть. Чуб. III. 18.
Дом, му, м. = Дім. Чуб. III. 177.
I. До́ма, ми, ж. = Дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов… до своєї доми. Грин. III. 369.
II. До́ма, нар. Дома. Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? Чуб. III. 148. Батько й мати поїхали до родичів…, дома зосталися хлопці. Ком. II. 68.
Домага́ння, ня, с. Требование, домогательство, притязание на что.
Домага́тися, га́юся, єшся, сов. в. домогти́ся, жу́ся, жешся, гл. Требовать, добиваться, добиться, настойчиво просить. Поки було доможемось молока у пана, або тарані, то краще самі собі купимо. Лебедин. у.
Дома́зати. См. Домазувати.
Дома́зувати, зую, єш, сов. в. дома́зати, жу, жеш, гл. Домазывать, домазать. Ось долівку домажу та й піду. Харьк. г.
Домалюва́тися, лю́юся, єшся, гл. Дописать красками до чего-нибудь.
Домальо́вувати, вую, єш, сов. в. домалюва́ти, лю́ю, єш, гл. Дописывать, дописать красками. Шевч. 196.
Домани́ти, ню́, ниш, гл. Приманить. Ніяк теляти до рук не доманиш. Черкас. у.
Дома́р, ря́, м. Хозяин, домохозяин. Вх. Зн. 5. Шух. I. 217, 218.
Домари́ти, рю́, риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. I. 201.
Домари́тися, ри́ться, гл. безл. Находиться дома. Як сі домарило? Шух. I. 201.
Дома́ха, хи, ж. 1) Жилище, дом, местопребывание (у рыбаков). Браун. 43. 2) Первый улов, ближайший к стоянке рыбаков. Левиц.
Дома́цатися. См. Домацуватися.
Дома́цуватися, цуюся, єшся, сов. в. дома́цатися, цаюся, єшся, гл. Дощупываться, дощупаться. Ти така гладка стала, що мабуть і ребер не домацаєшся. Васильк. у.
Дома́шній, я, є = Домовий. Домашнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Левиц. I. 173.
Дома́ювати, ма́юю, єш, сов. в. дома́яти, ма́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить развеваться, колыхаться и пр. См. Маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люди да догуляти,
