Жо́ден, жо́дний, на, не = Жаден, жадний 1. 1) Ту пшеницю жоден год старцям і роздавали. ЗОЮР. II. 283. Поділились так, що жодному упало кожного звіря по одному. Мнж. 31. 2) Ніколи ні жодної душі не обідив. ЗОЮР. I. 307.
Жолда́к, ка́, м. и пр. = Жовдак и пр.
Жолдашня́, ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Жо́ліб и жо́лоб, ба, м. 1) Желоб, желобок. 2) Корыто. Шух. I. 185. Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівса-сіна. Нп. Жолоби викотили з нової комори. Шевч. 112. Насипали три жолоби грошей. Рудч. Ск. II. 142. 3) Выдолбленный дубовый пень, в который вделано дно, но в дне пробиты дыры; вставляется в полевой родник: вода из последнего проходит сквозь дыры в дне и стоит в пне, не смешиваясь с илом. Черниг. у. 4) В ручной мельнице гончара: желобок, по которому размолотый материал падает из-под жернова. Шух. I. 261. 5) В терлиці: пространство между боками, в которое опускается ме́чик. Шух. I. 147. 6) Глубокая и узкая долина. Їдьмо жолобом. НВолын. у. Ум. Жолобо́к, жолобо́чок. Кринички-жолобки. Левиц. I. 197. У коморі стоять три жолобки. Рудч. Ск. II. 142.
Жо́лоб, ба, м. См. Жоліб.
Жолобе́ць, бця́, м. Желобок. Шух. I. 357, 280.
Жоло́бина, ни, ж. Долинка между двумя возвышениями. Лубен. у. Шух. I. 178. Ум. Жоло́бинка. См. Жоліб 6.
Жоло́битися, блюся, бишся, гл. Коробиться.
Жоло́биця, ці, ж. Продолговатое углубление, желобок, выемка. Шух. I. 94.
Жолобкува́тий, а, е = Жолобуватий.
Жоло́бниця, ці, ж. Желобина, продолговатое и узкое углубление. Шух. I. 91.
Жолобо́вий, а, е. Относящийся к жолобу.
Жолобо́к, бка́, жолобо́чок, чка, м. Ум. от жолоб.
Жолобува́тий, а, е. Выемчатый, желобчатый.
Жоло́бчастий, а, е. Желобчатый, в виде желобка. Жолобчасте долото.
Жоломі́га, ги, ж. Шутл. vulva. Вх. Зн. 17.
Жоломі́йка, ки, ж. Ум. от жоломі́я.
Жоломі́йковий, а, е. Относящийся к свирели, сыгранный на свирели. Чути козацький жоломійковий марш. К. ЦН. 185.
Жоломі́я, мії, ж. Свирель. Гусак грає в жоломію возбранний музика. Нп. Ум. Жоломі́йки. У труби ковані трубіте, у жоламійки грайте. К. Псал. 225. Бойові жоломійки. К. ЦН. 181. А тут усюди в труби та в жоломійки жалібно вигравають. ЗОЮР. I. 121. В барабани да повибивали, в жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.
Жоло́пати, паю, єш, гл. Жрать. Коли ти наїсися вже? Од самого ранку все жолопає та й жолопає.
Жолу́ддя, дя, с. соб. Желуди.
Жолуденька, ки, ж. = Жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий». Чуб. III. 473.
Жо́лу́дик, ка, м. Ум. от жолудь.
Жолуди́стий, а, е. Изобилующий желудями. Дуб жолудистий. Аф. 403.
Жолудо́вий, а, е. Желудовый. Жолудовий персток.
Жо́лудь, дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Нп. Ум. Жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. Жолудя́ка.
Жона́, ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як маків цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Название хороводной весенней игры. Грин. III. 104. Ум. Жону́хна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивеє серце моє. Ib. 105.
Жо́нва, ви, ж. = I. Жовна.
Жони́х, ха́, м. = Жених.
Жоно́та, ти, ж. = Жінота.
Жоно́ха, хи, ж. = Жінка. Взяв я жоноху — чисту водоху, взяв я сватове — з моря ракове. Чуб. III. 116.
Жоно́цький, жоно́чий, а, е = Жіночий.
Жону́хна, ни, ж. Ум. от жона.
Жоре́нця, ців, с. м. Ум. от жорна.
Жоржи́на, ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. I. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.
Жорілка, ки, ж. Кружок из сплетенной лозы, служащий ошейником
