мом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: беспорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. II. 10.
Жу́йка, ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. НВолын. у.
Жук, ка́, м. 1) Жук, Scarabeus. Жуки́ у голові́ (у ко́го). Глуп. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучо́к, жуче́чок. Ув. Жучи́ще.
Жукови́на, ни, ж. ? Ой через воду, та й через Дунай… стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії, покощенії жуковинами. Гол. II. 27—28.
Жукува́тий, а, е. Очень смуглый. МВ. II. 31, 32.
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Есть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на весь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.
Жупа, пи, ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор.
Жупа́н, на́, м. Кафтан, верхняя мужская одежда. Гол. Од. 16. КС. 1893. V. 280; XII. 447. Хоч і надів жупан — все не цурайся свитки. Ном. № 1274. Ум. Жупа́ник, жупа́ничок, жупани́ченько, жупано́к, жупано́чок, жупа́нчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Мил. 91. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок. Стор.
Жупане́ць, нця́, м. Кафтанишко. Жупанець на ньому блакитної китайки, ледаченький. О. 1862. IX. 60.
Жупани́на, ни, ж. Кафтанишко. Ходить панич по долині в червоній жупанині. Ном., с. 296, № 179. Ум. Жупани́нка.
Жупани́ченько, ка, м. Ум. от жупан.
Жупа́нний, а, е. Носящий жупан. (Писар) все поглядає, як кіт на сало, тільки на жупанних. Кв. II. 208.
Жупа́ння, ня, с. соб. от жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чубинський. V. 340.
Жупано́к, нка́ и жупано́чок, чка, м. Ум. от жупан.
Жупа́нчик, ка, м. Ум. от жупан.
Жу́пел, ла, м. = Джупел.
Жу́пити, плю, пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Жу́пище, ща, с. Яма, где была соляная копь.
Жупно́к, ка, м. Куль, сноп соломы. Угор.
Жур, ру, м. = Джур. Мати жур варила. Гол. II. 197.
Жу́ра, ри, м. = Джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Жура́, ри́, ж. = Журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люди, що я не журюся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. Жу́рка. Вх. Зн. 17.
Жура́бки, ків, м. Шерстяные носки.
Жура́в, ва, м. 1) = Журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = Журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. Жура́вчик.
Жураве́ль, вля́, м. 1) Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296. 2) Очеп, подъемный рычаг у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382. 3) Грудные внутренности. 4) Род танца. Тут інші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. I. 23. Ум. Жура́влик, жура́вличок. Ув. Журавли́ще, журавлю́ка.
Жураве́ць, вця́, м. 1) = Журавель. Вх. Лем. 414. 2) Раст. Hypericum perforatum L.
Журави́на, ни, ж. 1) = Журавель 2. 2) = Журавлина. ЗЮЗО. I. 130. Ум. Журави́ночка. Я не царівна, не королівна: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка. Чуб. III. 396.
Жура́вка, ки, ж. Самка журавля. Над річкою, над бистрою там журавка купалася. Мет. 447. Ум. Жура́вочка. Був собі журавель та журавочка. Г. Барв. 38.
Журавле́вий, а, е = Журавлиний. — горо́шок. Раст. = Журавлиний горох. ЗЮЗО. I. 126.
Жура́влик, ка, м. Ум. от журавель.
Журавли́на, ни, ж. Раст. клюква.
Журавли́ний, а, е. Журавлиный.
Журавли́нний, а, е. Клюквенный.
Журавли́ця, ці, ж. = Журавка.
Жура́вличок, чка, м. Ум. от журавель.
