Безу́міти, мію, єш, гл. Безуметь, сходить с ума.
Безу́мний, а, е. Неразумный, глупый, безумный. Дурна тая, безумная дівонька, що полюбила п'яниченьку старого. Чуб. V. 599.
Безу́мниця, ці, ж. Женщина неразумная, глупая, безумная. В песнях как эпитет слову улиця (место увеселений молодежи). Ой ти, улице, ти, безумнице, що по тобі ходити? Грин. III. 175.
Безу́мно, нар. Неразумно, глупо, безумно.
Безумо́вний, а, е. Безусловный.
Безумо́вно, нар. Безусловно. Желех.
Безу́мство, ва, с. Неразумие, глупость, безумие. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95.
Безупи́нний, а, е. Безостановочный, беспрерывный.
Безупи́нно, нар. Безостановочно, беспрерывно.
Бе́зус, са, м. Человек, у которого нет усов.
Безу́сий, а, е = Безвусий Аф. 298.
Безустави́чне и безустави́чно, нар. Беспрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить. Черк. у.
Безустави́чний, а, е. Беспрестанный, постоянный. Вас. 205.
Безуставично. См. Безуставичне.
Бе́зух, ха, м. 1) Человек, не имеющий уха или ушей. 2) Собака, у которой обрезаны уши. Канев. у.
Безу́хий, а, е = Безвухий Левиц. I. 244.
Безушча́, чати, с. Горшочек с оторванным ухом. Вх. Зн. 30.
Безха́тник, ка, м. Бездомный человек, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Безха́тній, я, є. Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство, — затрусилось по будинках вельможнеє панство. К. Досв. 14.
Безха́тько, ка, м. = Безхатник. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Безхво́стий, а, е. Бесхвостый. Рудч. Ск. I. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.
Безхи́трий, а, е. Бесхитростный, наивный.
Безхлі́бний, а, е. Бесхлебный. Серед степів безвідних і безхлібних. К. Іов. 63. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна. АД. I. 111.
Безхлі́б'я, б'я, с. Недостаток в хлебе, бесхлебье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. АД. I. 117. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. I. 118. Ум. Безхліб'ячко.
Безхма́рний, а, е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХП. 95.
Безхма́рно, нар. Безоблачно.
Бе́зцін, ну, м. = Безцінь. Чаще с пред.: за безцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, до за безцін. О. 1852. IV. 105.
Безці́нний, а, е. Не имеющий ценности. Желех.
Бе́зцінь, ні, ж. Бесценок. Употребл. чаще всего с предл. за: за бе́зцінь — за бесценок. За безцінь по'ддає мещанам здобич. К. ПС. 103. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло. Мир. Пов. I. 111.
Безчасу́, нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. НВолын. у. Вона безчасу дитину привела. НВолын. у.
Безчере́вий, а, е. Безбрюхий. За горою кам'яною безчерева сучка бреше. (Загадка: терниця). Грин. I. 250.
Безчере́жний, а, е. Не очередной, не соблюдающий очереди. Стій ти, безчережна! Лохв. у.
Безче́сний, а, е. Бесчестный. К. Кр. 22.
Безче́стити, щу, стиш, гл. Бесчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.
Безче́стя, тя, с. Бесчестие, посрамление. К. Бай. 114. Лучче честь, ніж безчестя. Ном. № 4445. Нехай вона заплатить за безчестя. Кв. Селу безчестя не роблять. Котл. Ум. Безчестячко.
Бе́зчесть, ті, ж. Бесчестье, посрамление. Я не хочу такої безчесті. НВолын. у.
Безчи́сна, прил. ж. — мере́жка. Такая мережка, в которой нет чисниць, т. е. все нитки утка выдернуты. Лебед. у. (Залюбовск.).
Безчустве́нний, а, е. Лишившийся чувств. Настя безчуственна теж лежить. Кв.
Бе́зчуття, тя, с. Бесчувствие, бессознательность. К. ПС. 55.
