Бех! меж. 1) Бух! (О падении.) 2) Бац! (О выстреле.) ЗОЮР. I. 284.
Бех, ха, м. 1) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. I. 116. 2) В заклинаниях употребл. как болезнь, родственная с бешихою. Богородице діво! прошу тебе вишептать і вимовить бех і бешиху. Чуб. I. 115.
Бе́хати, хаю, єш, одн. в. бе́хнути, ну, неш, гл. Делать что-нибудь с шумом: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Кв. Так і бехнув з горища. Мнж. 113.
Бе́хатися, хаюся, єшся, сов. в. бе́хнутися, нуся, нешся, гл. Падать, упасть с шумом, грохнуться. Якби не вона, бехнулась би перед усіма. Г. Барв. 398.
Бе́цма́н, на́, м. Неповоротливый человек, увалень, дубина, балбес. Який бецман, а нічого не вгоден робить. Аф.
Бе́цма́нка, ки, ж. р. от бецман.
Бецяти, цяю, єш, гл. Детск. Испражняться. Вх. Лем. 391.
Бець, ця, м. Род большого хлеба? Беця їм спечу. Мнж. 98.
Бецько́м, нар. — посну́ти. Крепко заснуть. Желех.
Бе́чка, ки, ж. = Торок 2. МУЕ. III. 25.
Беше́ги, шег, ж. мн. Заразительные болезнетворные вещества. Заніс бешеги до нашого села. Вх. Зн. 3.
Беше́зни́к, ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Шух. I. 20, 46, 22.
Беши́ха, хи, ж. Болезнь: рожа, рожистое воспаление. Чуб. I. 116. Х. Сб. VII. 416. Мил. М. 95. Ув. Беши́шище. Мил. М. 96.
Беши́шник, ка, м. 1) Раст. Chenopodium hybridum L. ЗЮЗО. I. 116. Мил. М. 96, 11. 2) = Бешиха. Драг. 27, № 11, статья 4.
Бе́шкет, ту, м. 1) Скандал, бесчестие, посрамление. Се ще йому стидніш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шум, смятение. Шейк.
Бешке́т, ту, м. = Бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Змиев. у.
Бешке́тний, а, е. Скандальный, скандалезный.
Бешме́т, та, м. Особый род верхней одежды, бешмет; кафтан, носимый под черкескою. Стор. II. 18. ЕЗ. V. 6. (Черном.).
Бе́шпет, ту, м. = Бе́шкет. Цю ніч вони мені бешпет зробили, усі копи побили. Сумск. у.
Бешпе́тити, чу, тиш, гл. Пачкать, гадить. Мухи бешпетять стіни.
Бе́штання, ня, с. Брань, нагоняй.
Бе́штати, таю, єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
Бещад, да, м. = Бескид 2. Вх. Уг. 227.
Бждирка, ки, ж. Рыба Phonixus rivularis. Вх. Пч. II. 20.
Бжів, ва, м. = Чміль. Вх. Пч. I. 5.
Бжі́лка, ки, ж. = Бджілка.
Бжола́, ли, ж., бжоляни́к, ка, м. и пр. = Бджола, бджоляник и пр.
Бжоляникува́ти, ку́ю, єш, гл. = Пасічникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Бжук, ка, м. Навозный жук, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27.
Бжун, на, м. = Бжук. Желех.
Бжуні́ти, ню́, ниш, гл. Жужжать. Желех.
Бзди́кати, каю, єш, гл. = Бздіти.
Бздикну́ти и бздикону́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. от бздикати.
Бздила́, ли́, ж. Жук вонючка, Blaps. Мнж. 176.
Бзди́ни, бздин, ж. мн. 1) Газы в желудке. 2) = Бздюха 1? Рветься як бздини. Шейк.
Бзді́ти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, ну, неш, гл. Бздеть, испускать, испустить ветры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. Посл. Канев. у.
Бздо, да, с. Газы в желудке, ветры.
Бздун, на́, м. Часто испускающий ветры (см. Бздо); говорят преимущественно о стариках. Старий бздун. Ув. Бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можна. Кременч. у.
Бздюха́, хи́, ж. 1) Род гриба: дождевик, Lycuperdon Bovista L. 2) Насекомое вонючка. Ум. Бздюшка.
Бзина́, ни, ж. = Бузина. Желех. Шух. I. 18. ЕЗ. V. 89.
Бзино́вий, а, е = Бузиновий. ЕЗ. V. 89.
Бзича́ти, чу́, чи́ш, гл. = Дзичати. Вх. Лем. 391.
Бзік, ка, м. = Бузина. Вх. Лем. 391.
Бзюк, ку, м. Раст. Sambucus Ebulus L. ЗЮЗО. I. 135.
