(скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страх. Ма́є бо́я. Боится. Фр. Пр. 114.
Бі́йзько, нар. = Бійно. Серце у мене як не вискочить, і бійзько, і якось весело. О. 1862. VII. 41.
Бійка, ки, ж. Драка. Лайка — не бійка: в боку не болить. Посл.
Бійкува́тий, а, е. Драчливый. Нежин. у.
Бі́йно, нар. = Боязко. Шух. I. 81. Бійно було, бо я спізнав, що то пекло. Гн. II. 72.
Бі́йство, ва, с. = Бійка. П'янство, бійство завелось таке, що й боже! Лебед. у.
Бік, бо́ку, м. 1) Бок, часть тела. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бок, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34. 3) Берег, сторона реки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Нп. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) Вила́зити бо́ком. Даром не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком. 5) У бо́ці, у боку́ бу́ти, зоста́тися: а) остаться в стороне, непричастным. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Змиев. у.; б) сойти на второй план. Що за город Ніжин, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) На дру́гий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболел, сделал). Фр. Пр. 56. 7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) Бока́ми роби́ти. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) З боку го заїхав. Хитростью, поддел. Фр. Пр. 55. Ум. Бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. I. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. I. 138.
Біла́вий, а, е = Білявий. Галиц.
Біла́вка, ки, ж. 1) = Білявка. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Ум. Білавочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.
Біла́н, на́, м. 1) Блондин. Білан який з тебе, хлопче. Змиев. у. 2) Название белого вола, собаки и пр. 3) Белый хлеб? А ну лишім, люди добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. III. 224. Ум. Біланчик.
Білара́пський, а, е. Употребл. в думе для обозначения какой-то, вероятно фантастической, земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. I. 177.
Білас, са, м. Раст. Boletus edulis. Вх. Лем. 392.
Біла́стий, а, е. Беловатый, белесоватый. Черк. у.
Білаш, ша́, м. Белый хлеб (у нищих). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Бі́лений, а, е. 1) Выбеленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.
Біленик, ка, м. Выбеленная юбка. Желех.
Біле́нце, ця, с. Холст, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Біле́нький, біле́сенький, а, е. 1) Ум. от бі́лий. 2) Біле́нька неділя. Страстная неделя. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить. Ном. № 424. 3) Біле́нька не́хворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.
Біле́т, та, м. 1) Билет. Білети продаватимуться… у театрі. О. 1862. III. 73. 2) Паспорт. О. 1862. IX. 111. 3) Отпускной солдатский билет. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету. Левиц. I. 1. 4) Двадцатипятирублевая ассигнация. А що за цю коровку? — Билет. Золотон. у. Схотів розмінять білет. О. 1861. X. 146.
Бі́лечка, ки, ж. Ум. от I. Біль.
Біли́зна, ни, ж. 1) Белье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба Aspius rapax. (Agas). Браун. 28.
Біли́знина, ни, ж. = Білизна 1. Вх. Уг. 227.
Бі́лий, а, е. 1) Белый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Нп. Взяв білу сорочку. Драг. 4. 3) Бі́лий світ. Мир
