Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/93

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Білоні́г, но́га, м. Раст. Herniaria glabra. Вх. Пч. II. 32.

Білоні́жка, ки, ж. С белыми ногами, белоножка (чаще о лошади). Шейк.

Білоно́гий, а, е. Белоногий. Ум. Білоногенький.

Білоо́к, ка, м. Рыба. Abramis Sapa. Вх. Пч. II. 18.

Білопле́чий, а, е. С белыми плечами. Желех.

Білорі́з, за, м. Встречено в заговоре как эпитет камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.

Білорі́па, пи, ж. Раст. Brassica Rapa L. Вх. Зн. 59.

Білоро́гий, а, е. С белыми рогами. Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.

Білору́кий, а, е. Белорукий.

Білорум'я́ний, а, е. Белый и румяный. Личко білорум'яне. Мир. ХРВ. 8.

Білору́чечка, ки, об. Ум. от білоручка.

Білору́чка, ки, об. Малоработающий человек или малоработающая женщина; белоручка. Шейк. Ум. Білоручечка.

Біло́слива, ви, ж. Порода слив — с белыми ягодами. Желех. Шух. I. 109.

Білота́рчик, ка, м. ? Герой песни, поющейся в игре того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра с той же песней называется володар. Чуб. III. 39.

Білоту́рка, ки, ж. Род яровой пшеницы.

Білоу́сий и пр. = Біловусий и пр.

Білоха́тий, а, е. С белыми хатами. Оглав білохатий. Шевч. 492.

Білохво́стий, а, е. С белым хвостом. Білофо́ста. Название овцы. Kolb. I. 65.

Бі́лочка, ки, ж. Ум. от білка.

Білочник, ка, м. Раст. Potentilla Anserina. Вх. Пч. II. 34.

Біло́шка, ки, ж. 1) Порода белых круглых слив. Вх. Лем. 392. 2) Шутливо: кофе с молоком. Засолодити вам білошку? Вх. Зн. 3.

Білто́к, тка́, м. Белок яйца. Вх. Лем. 392.

Білува́ння, ня, с. 1) Снимание кожи с убитого животного. См. Білувати. 2) В свадебн. песнях: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый забор. Черниг. у.

Білува́ти, лу́ю, єш, гл. 1) Снимать кожу с убитого животного. Наймит козла… білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тількищо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Белить (стену). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. (Залюбовск.).

Білува́тий, а, е. Беловатый. Снігову хмару можна зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.

Білува́тися, лу́юся, єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.

Білу́га, ги, ж. Белуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. Білужка. Ув. Білужище.

Білу́жий, а, е. Белужий.

Білу́жина, ни, ж. Белужье мясо, белужина.

Білу́ха, хи, ж. Белолицая, белая как снег женщина, блондинка. Шейк. Ум. Білушка.

Білченя́, ня́ти, с. Детеныш белки. Черк. у.

Білю́га, ги, ж. = Оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18. См. Білиця 5.

Білюх, ха, м. Насек. Pieris. Вх. Пч. I. 7.

Білю́щий, а, е. Очень белый. Дівчата все в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.

Біля́, нар. Подле, возле, около. Ліг біля моря одпочить. Шевч. Будем ми старих людей біля його держати, будуть вони його научати. Дума.

Біля́вий, а, е. Белокурый, блондин. Рудч. ЧП. 214. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Нп. Ум. Білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює. КС. 1883. I. 217.

Біля́вина, ни, ж. = Білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.

Біля́виця, ці, ж. = Білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.

Біля́віти, вію, єш, гл. Становиться белолицым, белокурым.

Біля́вка, ки, ж. Белолицая, белокурая, блондинка. Гол. II. 432. Ой не піду