Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

381. Він (дощ) ще більший піде. Чуб. III. 107. 2) Старший. Більший брат; більша сестра. Шейк. Ум. Більшенький. Більшенький шматочок. Гліб. Діточки… которе орішками пересипає, а більшенькі новими чобітками рипають. МВ. I. 48.

Більшина́, ни́, ж. 1) Величина. Бел.-Hoc. 2) = Більшість.

Бі́льшити, шу, шиш, гл. Увеличивать.

Більшість, шості, ж. Большинство. Більшість була на моїй стороні.

Бім-бім! меж. Звукоподражание детской забаве, когда дети пальцем прикасаются к нижней губе.

Бімбува́ти, бу́ю, єш, гл. (См. Бім-бім!) 1) Ничего не делать, праздно время проводить. 2) Гордиться, чваниться. 3) Говорить под нос. Шейк.

I. Бір, бо́ру, м. Сосновый лес, бор. АД. I. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Нп. Ум. Бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув. Борище, боряка.

II. Бір, біру, и бо́ру, м. Сбор, налог. Небагато я вже мала доплочувать громадського біру: вісім левів ще й скілько там. Федьк.

Бі́ржа, жі, ж. 1) Биржа, место стоянки городских извозчиков. 2) Городские извозчичьи дрожки, сани. Ми приїхали біржею. Полт.

Біржа́к, біржани́к, біржови́к, ка́, м. Биржевой извозчик. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.

Бірма́к, ка́, м. Трезубые вилы. Херс.

Бірни́к, ка́, м. Мелкий сосновый лес, сосновая роща. Змиев. у.

Біро́к, рка́, м. Ум. от бір: сосновый лесок. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку. Чуб. III. 146.

Бірува́ти, ру́ю, єш, гл. Мочь, быть в состоянии. Вх. Лем. 392.

Бі́рше, нар. = Більше. Ти три тисячі народу бірше від мене маєш. Гн. I. 59.

Біс, бі́са, м. 1) Бес, дьявол. Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193. 2) До біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч. 3) З біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначения усиленной степени качества. Моторні ж з біса! Стор. МПр. 45. З біса швидка! Бел.-Нос. О, хитра з біса! Котл. 4) К бісу! К чорту, прочь, долой! Отуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у. 5) Бісом диви́тися. Сердито смотреть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. 6) Один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) Біс твоєму ба́тькові или матері! Бранное пожелание. 8) На біса; якого біса. Зачем; на кой чорт. Якого біса ти тут попід тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з'їсти. Ничего не получить. Бел.-Нос. 10) Біса вхопи́ти. Ошибиться. Бел.-Нос. 11) Йому сам біс діти коли́ше. Ему все удается. Бел.-Нос. 12) Хай тобі біс! Бранное пожелание. 13) Біс ба́тька зна! Чорт знает. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348. 14) Біс-ма, біс-має. Нет, не имеется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176. 15) Біс-дерево. Раст. Datura Stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. Бісик. Ув. Бісяка.

Бісде́рево, ва, с. См. Біс.

Бісеня́, ня́ти, с. 1) Бесенок. Дід розказував, що бісенята, поки ще молоді, то зелені, як осітняг. Стор. I. 111. 2) Бранное: чертенок, бесенок.

Бі́сик, ка, м. 1) Ум. от біс. 2) Бі́сики пуска́ти. Строить глазки, ухаживать: строить куры; рассыпаться мелким бесом. Ном. № 8797. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. Котл. Ен. I. 14. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Стор. I. 53. Послала йому бісика очима. Мир. ХРВ. 63.

Біси́ний, а, е. Бесовский. Аф.

Бі́сів, сова, ве. 1) Бесовский, бесов, дьявольский. Чаще всего употребл. как бранный эпитет: бісів син, бісів ба́тько, бісові діти, бісова худо́ба, бісова тісно́та и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є. Чуб. V. 1016. 2) Бісове ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.

Бісія́нський, а, е = Бісовський. Как бранное слово встречено в народ. рассказе: Ну, та й утяла ж бісіянська віра! так гуля й набігла. Грин. II. 207.

Бі́скуп, па, м. Римско-католический епископ, бискуп. К. ЧР. 10.