Популярний полєміст з доби берестейської унїї під своїми посланиями підписував ся ріжно: Іоанъ мних з Вишнѣ, Іоанъ інок з Вишнѣ, Іоанъ русинъ Вышенскій, Странник реченний Вышенскій. Неоднаково називали його й сучасники. В луцькім „Совѣтованіи о благочестіи“ з 1621 р. говорить ся про Іоанна порекломъ вишенского, а в „Житіи и жизни преп. Отца нашего Іова, основателя Скиту Манявского“ написанім через Ігнатия з Любарова виступає все Іоанъ Вышенскій, подібно як і в переписчика „Позорища мысленного“ що мав перед собою автоґраф.
Чи Іван Вишенський є іменем і родовим прізвищем писателя, чи воно значить тільки, що Іван з Вишнї?
Д-р Іван Франко не міг вповнї рішити ся, відповідаючи на поставлене питаннє, хоч скланяв ся сильно до того, щоб у слові Вишенський бачити означеннє родового походження т. є. прізвище [Іван Вишенський і єго твори, Львів 1895, ст. 418–419, але і 321]. Сильно спротивив ся тому проф. А. Кримський [Кіевская Старина, т. L, 1895, ст. 218–221]. Між иншими замітами його найважнїйший був би той, що д-р Франко сконструував свій погляд тенденційно — для можливости зближення Івана з Вишнї до Pana Wiszeńskiego, згаданого в Αντίσσηοις (1600 р.) повірника кн. Острожського. Вважаючи зближеннє тих двох осіб безосновною гіпотезою проф. Кримський вказав на безосновність її навіть з етимолоґічного боку
