|
„Що, титаря вбили?“
— „Ба ні, дядьку: батько казав,
Що ёго спалили
Отті ляхи, що там лежять,
І Оксану вкрали;
А титаря на цвинтарі
Вчора поховали.“
Не дослухав... „Неси, коню!“
І поводи кинув.
„Чом я вчора, поки не знав,
Вчора не загинув!
А сёгодні, коли й умру,
З домовини встану
Ляхів мучить. Серце моє!
Оксано! Оксано!
Де ти?“
Замовк, зажурився,
Поїхав ходою.
Тяжко-важко сіромасі 20)
Боротись з нудьгою.
Догнав своїх. Боровиків
Вже хутір минають.
Корчма тліє з стодолою,
А Лейби немає.
Усміхнувся мій Ярема,
Тяжко усміхнувся.
От-тут, от-тут позавчора
Перед жидом гнувся,
А сёгодні... та й жаль стало,
Що лихо минуло.
Гайдамаки по-над яром
З шляху повернули. 21)
Наганяють півпаробка.
Хлопець у свитині
Полатаній, у постолах,
На плечах торбина.
„Гей, старченя! стрівай шшень!“ 22)
|
